Новини

О. О. ТАРАНЕНКО. СИСТЕМА КООРДИНАТ Я – ТУТ – ТЕПЕР ЯК ОСНОВА МОВНОГО ВІДОБРАЖЕННЯ ДІЙСНОСТІ ТА СЕМАНТИКО-ПРАГМАТИЧНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ МОВИ.

Віссю семантико-прагматичної організації мови, її найзагальнішим принципом, що може виявлятися в різних конкретних модифікаціях, є система орієнтирів / суб’єктивних координат Я – ТУТ – ТЕПЕР, що виростає з найзагальнішого напряму людського пізнання й, відповідно, семантичного та номінативно-класифікаційного розвитку мови від більш відомого, помітного або важливого для мовного соціуму до менш відомого, помітного або важливого.

На засіданні вченої ради Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні з науковою доповіддю «Мовні засоби вираження морально-етичного портрету ченця у тексті Києво-Печерського патерика» виступила молодший науковий співробітник відділу російської мови кандидат філологічних наук Аліна Володимирівна Гончаренко.

Доповідачка наголосила, що одним із актуальних завдань сучасної історичної лексикології є відтворення мовної картини світу часів Київської Русі. Різними гранями вона віддзеркалюється у писемних пам’ятках ХІ — ХІІІ ст. Однією з таких граней є словесні портрети людини середньовічної доби. Особливе місце серед них посідають описи служителів релігійного культу, які поруч із описами князів та бояр найчастіше трапляються в ранніх текстах.

23 травня 2019 р. в Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України відбулася Четверта наукова конференція молодих учених «Лінгвістика XXI ст.: традиції і перспективи розвитку». У ній узяли участь як аспіранти, так і молодші наукові співробітники установи.

Аспірантка Катерина Шкіль проаналізувала лінгвостилістичні дослідження поетичної мови, запропонувала розглядати поетичний текст як єдиний, неподільний в інформаційно-комунікативному відношенні поетичний знак, усі рівні якого взаємозумовлені. Також доповідачка проаналізовала функції поетичної мови, визначила подальші перспективи вивчення поетичної лексики.

Даниленко Л. І. Чеська пареміологія в генетичному, лінгвокогнітивному і дискурсивному висвітленні: монографія. — К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2019. — 440 с.

У монографії «Чеська пареміологія в генетичному, лінгвокогнітивному і дискурсивному висвітленні» досліджено пареміологію чеської мови з погляду її походження, лінгвокогнітивної характеристики і дискурсивної практики. Залучено до розгляду широкий діапазон джерел (від XIV ст. до сучасності), які зумовили формування паремійного фонду чеської мови, простежено становлення термінологічної системи чеської пареміології в східнослов'янському компаративному контексті,

22 травня 2019 р. Кабінет Міністрів України схвалив нову редакцію «Українського правопису» — зводу правил, що встановлює способи передавання української літературної мови на письмі. Документ підготовлено Українською національною комісією з питань правопису, яка працювала впродовж 2015–2018 рр. Ураховано окремі зауваги та пропозиції, висловлені під час громадського обговорення проекту (серпень—вересень 2018 р.). Офіційна публікація документа ще попереду, проте вже зараз маємо змогу оприлюднити основні зміни з короткими поясненнями та прикладами.

14 травня 2019 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.172.01 відбувся захист дисертації старшого наукового співробітника відділу слов’янських мов Вероніки Іванівни Ярмак «Семантика і прагматика темпоральності у сербському літературно-художньому дискурсі: структурні, стилістичні та компаративні аспекти», поданої на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук за спеціальністю 10.02.03 – слов’янські мови.

23–24 квітня 2019 року в Києві відбулася Міжнародна наукова конференція, присвячена 100-річчю від дня народження Галини Прокопівни Їжакевич. Організував конференцію Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, якому Галина Прокопівна віддано, натхненно та з великим почуттям гідності віддала понад 50 років творчого життя.

З вітальним словом до учасників і гостей конференції звернувся директор Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України Богдан Миколайович Ажнюк. Учений наголосив, що наукова спадщина Галини Прокопівни Їжакевич становить фундаментальну базу не лише в поглибленні та розгортанні сучасних досліджень, а й у спрямуванні та становленні нових лінгвістичних напрямків вітчизняного зіставного мовознавства, зокрема пов’язаного зі східнослов’янськими мовами.