Публікації

У монографії розглядаються вияви андроцентризму в мовах патріархальних і постпатріархальних суспільств – як одного з орієнтирів у системі мовних координат Я – ТУТ – ТЕПЕР, який становить один з провідних принципів організації граматичного і словотвірного рівнів мов з вираженою категорією роду, а також достатньо помітне явище в структуруванні лексико-семантичного й фразеолого-паремійного рівнів і в побудові текстів, та його неоднозначне сприйняття в сучасному суспільстві.

У книзі крізь призму існуючих у культурі дискурсивних практик аналізуються різні аспекти мовленнєвої діяльності, розглядається функціонування лексико-синтаксичних засобів у текстах, що представляють дис¬курси різних типів — критико-аналітичний у складі наукового дискур¬су, художній, епістолярний, мемуарний, а також дискурс щоденника. З прагмалінгвістичних позицій вивчаються індивідуальні зразки текстотворення з урахуванням історико-культурних чинників та мовної особистості автора.

Кудрявцева Н. С. Лінгвістична відносність і проблеми перекладу філософської термінології: Лінгвокогнітивний підхід: Монографія. – К.: Видавничий дім Д. Бураго, 2017. – 460 с.

Монографію присвячено аналізові проблеми співвідношення мислення і мови в аспекті теорії лінгвістичної відносності –– міждисциплінарного напряму наукових досліджень, який на початку XXI ст. перетворився на масштабний когнітивно-антропологічний проект, здійснюваний у межах сучасної когнітивної лінгвістики.

Тараненко О. О. Актуалізовані моделі в системі словотворення сучасної української мови (кінець ХХ – ХХІ ст.). – К.: Видавн. дім Д. Бураго, 2015. – 248 с.
У монографії розглядається дія актуалізованих структурно-семантичних моделей словотворення сучасної української літературної мови (друга половина 1980-х років – початок ХХІ ст.) – як наслідок значної активізації в цей період таких визначальних чинників номінативно-словотворчих процесів, як, з одного боку, потреба в істотному оновленні комплексу номінативних засобів мови у зв’язку з оновленням кола понять, що потребують мовного вираження, та фокусуванням пріоритетної уваги суспільства на нових соціальних цінностях, а з другого, – потреба в дальшому коригуванні (нормуванні та систематизації) різних сегментів словотвірної структури української літературної мови.

Ткаченко О. Б. Українська мова: сьогодення й історична перспектива. – К.: Наук. думка, 2014. – 511 с.
Працю присвячено українській мові в усіх труднощах її становлення, що дістають всебічне висвітлення (географічне, історичне, соціолінгвістичне, культурологічне тощо) у зіставленні з відповідними ситуаціями інших мов світу, а також засобам подолання кризових моментів їх розвитку.

Академік Олександр Савич Мельничук і сучасне мовознавство: Збірник наукових праць до 90-річчя з дня народження). – К.: Видав. дім Д. Бураго, 2012. – 280 с.
У збірнику висвітлено актуальні проблеми провідних напрямків мовознавства (індоєвропеїстики, славістики, загальної теорії мови, семіотики, методології лінгвістичних досліджень), пов’язаних із науковою діяльністю академіка О. С. Мельничука, проаналізовано основні аспекти його лінгвістичної спадщини та показано її значення для розвитку сучасних гуманітарних досліджень. Для мовознавців, науковців, викладачів, аспірантів, слудентів-філологів.

Радзієвська Т. В. Нариси з концептуального аналізу та лінгвістики тексту: Текст – соціум – культура – мовна особистість. – К.: ДП «Інформ.-аналіт. агенство», 2010. – 491 с.
У книзі вивчаються процеси концептуалізації в мові, зафіксовані одиницями, що представляють час, простір, трудову діяльність людини, етичну та ментальну сфери та ін., висвітлюється питання про роль у мовній діяльності концепту як мовноментального утворення, що визначає певні моделі мовної поведінки.

Концепт «Боль» в типологическом освещении / Ред. В. М. Брицын, Е. В. Рахилина, Т. И. Резникова, Г. М. Яворская. – К.: Видавн. дім Д. Бураго, 2009. – 424 с.
У колективній монографії представлено результати роботи над спільним російсько-українським проектом «Лексико-семантичні системи російської й української мови в типологічному висвітленні», який підтримали РДНФ і НАН України. Показано способи позначення болю в польській, російській, сербській, українській, англійській, німецькій, іспанській, французькій, агульській, кримськотатарській, арабській, китайській, гінді, японський і деяких інших мовах.

Мова і мовознавство в духовному житті суспільства / О. Б. Ткаченко, Г. В. Зимовець, С. С. Єрмоленко, Т. В. Радзієвська. – К.: Видавн. дім Д. Бураго, 2007. – 352 с.
У монографії досліджено функціонування мови в різні періоди розвитку цивілізації та культурних середовищ. Проаналізовано проблему мовної стійкості нації та її джерел, висвітлено мовний аспект неповноти культури та її подолання.