Публікації

Монографія закладає основи лінгвофутурології — нової галузі знань, що виникла на перетині мовознавства й футурології. Висвітлено роль уяви, завбачення, стратегічного мислення в житті людини. Розглянуто предмет футурології, її категорії, методи, проблеми, здобутки.

У тезах доповідей учасників круглого столу, присвяченого 95-річчю з дня народження доктора філологічних наук Тетяни Борисівни Лукінової, проаналізовано життєвий шлях і наукову діяльність відомої української славістки, висвітлено різні аспекти її наукових зацікавлень та їхній зв’язок із суміжними науками, а також вплив наукових ідей Т. Б. Лукінової на розвиток контрастивної лінгвістики та формування новітніх тенденцій сучасної вітчизняної і зарубіжної славістики.

У монографії здійснено комплексний аналіз політичного дискурсу чеських президентів В. Гавела та В. Клауса. Визначено особливості їх політичного лексикону. Простежено засоби та прийоми політичного мовлення президентів. З’ясовано роль прецедентних феноменів у чеському політичному дискурсі. Установлено комунікативні стратегії президентів у телевізійних виступах і дебатах.

Тетяна Борисівна Лукінова: біобібліографія до 95-річчя / Упоряд.: В. І. Ярмак, І. М. Мирошніченко. — К.: Академперіодика, 2022. — 52 с.

Описано життєвий шлях та науковий доробок видатної української мовознавиці, доктора філологічних наук Тетяни Борисівни Лукінової. Окреслено основні етапи формування її як ученої, схарактеризовано лінгвістичний доробок загалом та найвизначніші праці в галузі славістики та україністики. Науково-біографічний нарис доповнено ілюстративним рядом, бібліографія містить опис усіх публікацій науковиці.

Ніколаєнко Л. І. Репрезентація емоцій заздрості і співчуття в польській, російській та українській мовах: семантико-когнітивний і лінгвоаксіологічний виміри: монографія. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2021. 412 с.

Монографію присвячено комплексному зіставному дослідженню об’єктивації емоцій груп «Заздрість» і «Співчуття» в польській, російській та українській мовах. У праці проаналізовано етимологію найменувань емоцій та простежено розвиток їхньої семантики в діахронії, розглянуто тлумачення іменникових і дієслівних вербалізаторів почуттів у сучасних лексикографічних джерелах та наукових розвідках, описано валентнісні характеристики емотивних предикатів і їхні моделі керування..

Даниленко Л. І. Чеська фразеологія і пареміологія. Бібліографія джерел ХІХ – 20-х років ХХІ ст. — К: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2021. 191 с.

Бібліографічний посібник є першою спробою комплексної систематизації наукових і лексикографічних праць з чеської фразеології і пареміології в широких хронологічних межах — від початку ХІX ст. (1804 р. вийшла збірка чеських прислів’їв Й. Добровського) до двадцятих років ХХІ ст. Подано відомості про монографії, тематичні збірники, словники, статті з періодичних видань, рецензії дванадцятьма європейськими мовами.

Войцехівська Н. К. Конфліктний дискурс в українській художній прозі XX — початку XXI ст.: монографія. — К.: Наукова думка, 2019. — 358 с.

Монографія є цілісним дослідженням конфліктного дискурсу на матеріалі української художньої прози XX — початку XXI ст. Виявлено природу й типологію мовленнєвих конфліктів, а також визначено фактори, що зумовлюють зародження, розвиток і вирішення конфліктної ситуації на різних етапах діалогу.

Даниленко Л. І. Чеська пареміологія в генетичному, лінгвокогнітивному і дискурсивному висвітленні: монографія. — К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2019. — 440 с.

У монографії «Чеська пареміологія в генетичному, лінгвокогнітивному і дискурсивному висвітленні» досліджено пареміологію чеської мови з погляду її походження, лінгвокогнітивної характеристики і дискурсивної практики. Залучено до розгляду широкий діапазон джерел (від XIV ст. до сучасності), які зумовили формування паремійного фонду чеської мови, простежено становлення термінологічної системи чеської пареміології в східнослов'янському компаративному контексті,

ЛУКІНОВА Т. Б. Нариси з історії славістики в Україні. — К.: Наук. думка, 2018. — 760 с.

Ця монографія — перша в Україні спроба висвітлити основні етапи історії багатоаспектної науки про слов’янські мови. Двохсотлітній її розвиток, що відбувався в різних історичних та політичних умовах, нерівномірний, складний, інколи трагічний, завжди був міцно пов’язаний з культурою слов’ян і Європи.

Півторак Г. П. Історична правда проти імперської облуди. — К.: ТОВ «Арт прінт студія», 2018. — 148 с.

У книжці йдеться про фальсифікацію царськими і радянськими істориками правдивої історії українців і росіян. На основі достовірних фактів і документально засвідчених подій популярно подаються відомості про Київську Русь як ранню українську державу та її спадщину; простежуються основні етапи й особливості формування українців, білорусів та росіян як окремих народів та їхніх мов, висвітлюються ментальні відмінності українців від росіян...