Новини

22 березня 2019 р. на 87-му році обірвалося життя Віри Юріївни Франчук – визначного українського науковця, фахівця в галузі історії східнослов’янських мов і слов’янського мовознавства, історичного літописання й текстології давніх рукописів, визначної дослідниці наукової спадщини Олександра Потебні, багаторічної працівниці Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, професора, доктора філологічних наук.

Шановні колеги! Запрошуємо вас узяти участь у Міжнародній науковій конференції «Микола Лукаш: спадщина, рецепція, пам’ять», присвяченій 100-річчю від дня народження видатного перекладача. Конференція відбудеться 15–16 жовтня 2019 року в Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України (м. Київ).

ЛУКІНОВА Т. Б. Нариси з історії славістики в Україні. — К.: Наук. думка, 2018. — 760 с.

Ця монографія — перша в Україні спроба висвітлити основні етапи історії багатоаспектної науки про слов’янські мови. Двохсотлітній її розвиток, що відбувався в різних історичних та політичних умовах, нерівномірний, складний, інколи трагічний, завжди був міцно пов’язаний з культурою слов’ян і Європи.

На засіданні вченої ради з доповіддю «Революція як відплата: концепт qiṣāṣ («око за око, зуб за зуб») у дискурсі арабської весни» виступив директор Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України кандидат філологічних наук Олександр Богомолов. Пропонуємо вашій увазі основні тези доповіді.

В Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України відбулася презентація нових видань: монографії академіка НАН України Віталія Скляренка «Дослідження з етимології та історичної лексикології української мови» та науково-популярної книжки академіка НАН України Григорія Півторака «Історична правда проти імперської облуди».

У вступному слові директор Інституту доктор філологічних наук, професор Богдан Ажнюк наголосив, що обидві праці сперті на міцну фактологічну основу й враховують найновіші досягнення історичної лінгвістики. Книжки проливають світло на засадничі питання нашого минулого: походження українців, росіян та їхніх мов і про те, кому належить мовно-літературна спадщина Київської Русі.

У монографії вперше досліджено структуру кримськотатарського порівняння, систему порівняльних засобів кримськотатарської мови, особливості, спільні та відмінні риси еквативних, компаративних і симілятивних конструкцій, морфологічну будову та синтаксичні особливості різних типів порівняльних конструкцій. Авторка також розглянула шляхи граматикалізації і розширення функцій порівняльних механізмів у кримськотатарській мові. Для студентів-філологів, викладачів кримськотатарської мови.

Півторак Г. П. Історична правда проти імперської облуди. — К.: ТОВ «Арт прінт студія», 2018. — 148 с.

У книжці йдеться про фальсифікацію царськими і радянськими істориками правдивої історії українців і росіян. На основі достовірних фактів і документально засвідчених подій популярно подаються відомості про Київську Русь як ранню українську державу та її спадщину; простежуються основні етапи й особливості формування українців, білорусів та росіян як окремих народів та їхніх мов, висвітлюються ментальні відмінності українців від росіян...