ПЕРШИНА, и, ж., кому і без додатка. Що-небудь нове, перше в чиємусь житті; те, що робиться, трапляється вперше. [Завада:] А не будеш тут сама боятися? [Зося:] О, хіба ж то мені першина? (Фр., IX, 1952, 352); Гордій мав якось дуже багато господарського клопоту.. - кілька наймитів покидали роботу, занісши незароблені ще гроші; це вже була не першина (Гр., II, 1963, 121); - Ну, а нам не перепаде? - Пхі, ніби це першина! - Все одно - страшно! - Уляна мерзлякувато щулить округлі плечі (Стельмах, І, 1962, 105); Я й раніш бував на зборах, Це мені не першина (Воскр., І всерйоз.., 1960, 12).