23 травня 2019 р. в Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України відбулася Четверта наукова конференція молодих учених «Лінгвістика XXI ст.: традиції і перспективи розвитку». У ній узяли участь як аспіранти, так і молодші наукові співробітники установи.

Аспірантка Катерина Шкіль проаналізувала лінгвостилістичні дослідження поетичної мови, запропонувала розглядати поетичний текст як єдиний, неподільний в інформаційно-комунікативному відношенні поетичний знак, усі рівні якого взаємозумовлені. Також доповідачка проаналізовала функції поетичної мови, визначила подальші перспективи вивчення поетичної лексики.

Аспірантка Євгенія Петренко в доповіді «До проблеми номінації вищих емоцій: структура та вмотивованість (на прикладі емоції «розпач» в англійській мові)» показала, що ці лексеми в англійській мові здебільшого похідні. Згадані номінації виникають переважно внаслідок розвитку значення слів від конкретного до абстрактного. Емоції варто розглядати в тісному зв’язку з когнітивними процесами. Якщо для називання примітивних емоцій необхідне асоціативне мислення, то для називання вищих емоцій — логічне. 

Про застосування теорії семантичних станів (розробленої В. А. Широковим) для опису семантики відносних прикметників (з іменниковою похідною основою) на матеріалі 20-томного «Словника української мови» доповідала Ірина Олександрук. На її думку, автоматично екстрагована інформація зі словника повинна відповідати загальній вимозі до електронних словників щодо експліцитності представлення в них інформації. Молода мовознавиця запропонувала низку паралельних експліцитних тлумачень до неекспліцитних пояснень лексем.









Марія Остапенко у виступі розглянула шляхи реалізації метонімії при творенні епонімів. Доповідачка навела власну класифікацію епонімів, утворених шляхом метонімічного переносу, проаналізувала особливості реалізації метонімії при творенні епонімів.

Специфіку вживання та семантико-стилістичні характеристики паремій у текстах В. Короткевича схарактеризував аспірант Сергій Терещенко. Більшість із виявлених одиниць кодифіковані, водночас науковець на багатому ілюстративному матеріалі продемонстрував, що білоруський письменник майстерно видозмінює деякі з паремій відповідно до потреб контексту своїх творів.

Аспірантка Дарина Закусило у доповіді проаналізувала та класифікувала дієслівні предикати, що позначають каузацію радості в польській мові. Основним критерієм класифікування став каузатор емоції. 

У повідомленні к. ф. н. Олександри Євланової йшлося про вивчення фразеологізмів, що використовувалися в чеських ЗМІ кінця ХХ – початку ХХІ ст., а також у виступах президентів Чеської Республіки – Вацлава Гавела та Вацлава Клауса. Серед фразеологічних одиниць дослідниця детально схарактеризувала фразеологізми з позитивною та негативною конотацією, що реалізували інформативну та прагматичну складові дискурсу. 

Аспірантка Тетяна Мороз докладно проаналізувала основні типи антонімів у польських прислів’ях і приказках за семантичними, формально-структурними та стилістичними ознаками. На низці прикладів дослідниця схарактеризувала типологічні різновиди паремійних одиниць щодо частиномовного вираження.

К. ф. н. Олександра Малаш висвітлила лінгвокультурні аспекти болгарської нумерології на матеріалі народних пісень болгар України. Мовознавиця на яскравих прикладах розглянула «містичні» числа 3, 7, 9 і прокоментувала їхнє відображено в усній народній творчості.

Аспірантка Марія Музика обґрунтувала думку, що при визначенні ставлення до мови важливо проаналізувати зв’язки між трьома компонентами: свідомістю, емоціями, поведінкою. Аспірантка стверджувала, що такі дослідження будуть успішними у тому випадку, коли вони супроводжуватимуться вибором правильного методу та розробкою тесту як способу отримання фактичного матеріалу для дослідження, що є надважливим у термінах валідації тристоронньої моделі. Використання різних методичних технік для аналізу ставлення до мови підтверджують, на думку науковиці, динамічний характер категорії «ставлення до мови» та вказують на фактори, які мають вплив на її формування та можливу зміну.

Світлини Сергій Терещенка.