З науковою доповіддю «Концепт ЧЕСТЬ у сучасній українській мові (спроба когнітивної дефініції)» на засіданні вченої ради виступила доктор філологічних наук, старший науковий співробітник відділу слов’янських мов ВЕРОНІКА ЯРМАК.

Концепт ЧЕСТЬ є одним з найдинамічніших, про що свідчить виразна трансформація його семантичного спектра на тлі великого часового континууму. Еволюцію вербального втілення семантико-експресивного спектра концепту ЧЕСТЬ в українській відстежено крізь призму цілого комплексу імпліцитних і експліцитних факторів, визначених на основі системних, анкетних і текстових даних. Семантичні трансформації й появу різноманітних конотацій згаданого концепту ілюструє стислий аналіз його фіксацій у найавторитетніших лексикографічних джерелах, який суттєво доповнить і глибше розкриє процес розвитку та «згасання» певних сем у процесі історичного розвитку української мови. Основний корпус контекстів, котрий репрезентують її сучасний (у широкому розумінні) зріз, складають дискурси, що відносяться до різних функціональних стилів.

Лексема ЧЕСТЬ розглядається в контексті усього розмаїття її лексико-семантичних зав’язків на парадигматичній (гіпоніми; гіпероніми; антоніми; синоніми; словотвірні й семантичні деривати) та синтагматичній осях (синтагматичні комплекси; колокації; прислів’я як короткі наративи-кліше, характерні для української мови).

Проаналізовано функціонування згаданого поняття у великій кількості контекстів, у дискурсі українських урядових видань ідеологічного спрямування; в юридичному релігійному, феміністичному дискурсі. Досліджуване поняття постає в усьому розмаїтті своїх асоціативно-конотативних зав’язків − як суто національно забарвлених (НАЦІОНАЛЬНА ЧЕСТЬ, ЧЕСТЬ НАРОДУ, ЧЕСТЬ НАЦІЇ), так і неспіввідносних з певним етносом (ОБОВ’ЯЗОК, ВІРА, НАДІЯ, ЛЮБОВ, ГІДНІСТЬ; ПОРЯДНІСТЬ; ВЕЛИКЕ СЛОВО; КРОВ; КОДЕКС ЧЕСТІ; ДОРОГОВКАЗ; ПРАВДА; НАГОРОДА; МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ ПІДВАЛИНИ; СУТЬ СВІТОГЛЯДУ; СУТНІСТЬ РОЗУМУ), − аж до абстрактних цінностей найвищого порядку (КВІНТЕСЕНЦІЯ ДУШЕВНОСТІ; БЛАГО; БЛАГОЧЕСТЯ; ПРАВОСЛАВ’Я; ІСТИННА ВІРА; БОГ; ВОЛЯ БОЖА) та своєрідних символів (ЧЕСТЬ І СВОБОДА УКРАЇНИ; ЧЕСТЬ І ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ; ЧЕСТЬ ТА ІДЕАЛИ МАЙДАНУ; ЧЕСТЬ І АТО; БЕРЕТИ ООН − знову-таки: водночас і національно маркованих і «глобалізованих»).









Як і кожному складному ментальному конструкту, концепту ЧЕСТЬ властива певна варіативність його проявів, як-от:

Гендерний аспект анкетування, так само, як, і, приміром, сучасний український феміністичний дискурс, висвітлює питання, пов’язані зі співвідношенням внутрішньої і зовнішньої форми лексем, при цьому явно домінує зовнішня форма згаданого поняття.

Отже, поряд зі стереотипними рисами згаданий концепт розвиває нові значення й конотації, які віддзеркалюють риси саме українського етносу. Бурхлива новітня історія України всіляко сприяє розвиткові розгалуженої нашарувань і конотацій за рахунок тієї обставини, що на початку XXI століття цей концепт як ніколи інтенсивно переживається (причому, за даними досліджень, ці переживання є близькими до переживань почуттів), переосмислюється, а його роль у системі духовних цінностей − стрімко зростає.

Світлини Сергія Терещенка.