Міжнародна наукова конференція «Національна пам’ять у філології: Наукова спадщина академіка Віталія Русанівського»
29–30 червня 2021 року в онлайновому режимі на платформі Google meet відбулася Міжнародна наукова конференція «Національна пам’ять у філології: наукова спадщина академіка Віталія Русанівського», присвячена 90-річчю від дня народження видатного українського науковця, мовознавця-україніста й відомого славіста, професора, академіка НАН України, багатолітнього директора Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, автора численних і багатогранних праць з проблем українського й слов’янського мовознавства, міжслов’янських мовних взаємин, історії української літературної мови, методології лінгвістичних учень, соціолінгвістики, лінгвокультурології та стилістики, укладача й відповідального редактора різних типів словників.
Захід організував Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України. Участь у роботі конференції взяли близько 50 науковців з України, Польщі та Німеччини, серед яких: акад. С.Я. Єрмоленко, акад. О.С. Онищенко, акад. В.А. Широков, член-кор. Б.М. Ажнюк, член-кор. О.О. Тараненко, Л.В. Ажнюк, Л.О. Андрієнко, Н.Ф. Баландіна, О.С. Баранівська (Польща), О.О. Белей (Польща), І.І. Брага, І.С. Гнатюк, І.О. Голотова, І.О. Голубовська, К.Г. Городенська, Л.І. Даниленко, Г.М. Дидик-Меуш, О.А. Дільна, К.В. Дюкар, С.С. Єрмоленко, Г.В. Зимовець, Т.Ю. Ковалевська, В.І. Кононенко, Т.А. Космеда (Польща), О.М. Лазаренко (Німеччина), О.І. Литвинюк, О.В. Малаш, Г.П. Мацюк, Н.О. Мех, О.І. Михальчук, М.В. Музика, О.І. Ніка, М.В. Омельянчук, Т.М. Полякова, В.П. Пономаренко, Т.В. Радзієвська, Л.О. Симоненко, О.І. Скопненко, Г.М. Сюта, О.М. Тепла, В.М. Титаренко, Л.О. Ткач, А. Федорінчик, Т.В. Цимбалюк-Скопненко, О.С. Черемська, Л.Л. Шевченко, Г.М. Яворська, І. А. Ярошевич.
Конференцію відкрив директор Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні, член-кореспондент НАН України, доктор філологічних наук, професор Богдан Ажнюк. Звертаючись до учасників конференції, він наголосив на науковій і культурній цінності багатогранної філологічної спадщини Віталія Русанівського, охарактеризував і підкреслив значення праць видатного науковця для сучасного мовознавства, акцентував увагу на тому внеску, який академік зробив для розвитку славістики та новітніх перспективних напрямів сучасної лінгвістики.
На першому пленарному засіданні прозвучало 6 доповідей:
- Олексій Онищенко (Президія НАН України, м. Київ) «В.М. Русанівський і розвиток академічної славістики в Україні»;
- Світлана Єрмоленко (Інститут української мови НАН України, м. Київ) «Константи наукового мовомислення Віталія Русанівського»;
- Володимир Широков (Український мовно-інформаційний фонд НАН України, м. Київ) «Віталій Макарович Русанівський – мовознавець-мислитель і організатор науки»;
- Віталій Кононенко (Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ) «Стилістика, лінгвокультурологія, прагматика: шляхи взаємодії»;
- Богдан Ажнюк (Інститут мовознавства імені О.О. Потебні НАН України, м. Київ) «Мовна ідеологія як соціолінгвістичний концепт»;
- Олег Белей (Інститут слов’янської філології Вроцлавського університету, м. Вроцлав, Польща) «Нові вектори функціонування українського онімного простору останнього десятиліття ХХІ ст.».
29–30 червня працювали чотири секції: «ВІТАЛІЙ РУСАНІВСЬКИЙ ТА УКРАЇНСЬКЕ МОВОЗНАВСТВО» (10 доповідей), «ТЕОРІЯ Й ПРАКТИКА МОВНОГО ПЛАНУВАННЯ: СОЦІОЛІНГВІСТИКА, СЛОВНИКАРСТВО, ПРАВОПИС» (10 доповідей), «МОВОЗНАВЧА СЛАВІСТИКА: ІСТОРІЯ Й СУЧАСНІСТЬ» (9 доповідей), ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ ЛІНГВОСТИЛІСТИКИ ТА ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЇ (9 доповідей).
На першій секції мовлено про науковий доробок Віталія Русанівського, розвиток його теоретичних напрацювань у дослідженнях послідовників, переосмислено концепцію його історії літературної мови в контексті новітніх надбань і методик. На другій секції обговорено актуальні питання соціолінгвістики, словникарства, перекладознавства. На третій секцій йшлося про традиції й перспективи славістики, осмислено нові підходи в граматиці, семантиці та етимології, окреслено актуальні напрями лінгвістичних учень. Четверта секція стала платформою для обговорення теоретичних і прикладних аспектів лінгвостилістики та лінгвокультурології.
Доповіді, виголошені на секціях, засвідчують важливість міжпоколіннєвого зв’язку в розвитку філологічної думки, мають теоретичну й прикладну цінність та є предметом зацікавлення й для мовознавців, і для фахівців суміжних дисциплін.
На підсумкову пленарному засіданні оприлюднено доповіді:
- Галини Мацюк (Львівський національний університет ім. Івана Франка, м. Львів) «Соціологічний напрям у мовознавстві й «Історія української літературної мови» академіка Віталія Русанівського»;
- Олександра Тараненка (Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, м. Київ) «Між «бути»-мовою і «мати»-мовою: дискусії навколо двох посесивних конструкцій української мови»;
- Тетяни Ковалевської (Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, м. Одеса) «Дослідження комунікативного впливу: здобутки і перспективи»;
- Людмили Даниленко (Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, Інститут філології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, м. Київ) «Пам’ять у лінгвістичних та соціокультурних інтерпретаціях» .
Виголошені на конференції доповіді викликали жваве обговорення, під час якого учасники обмінялися своїми думками та міркуваннями щодо нагальних проблем сучасної лінгвістики. На підсумковому пленарному засіданні підведено підсумки конференції та окреслено перспективи наступних досліджень і співпраці в лінгвістичній галузі.
За матеріалами конференції буде виданий збірник наукових праць.
