Конференція «Мовне законодавство і мовна політика: Україна, Європа, світ»
14–15 листопада 2017 року в Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України відбулася Міжнародна наукова конференція «Мовне законодавство і мовна політика: Україна, Європа, світ». Організаторами виступили Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України, Міністерство науки і освіти України, Міністерство культури України.
Українські та зарубіжні фахівці із соціолінгвістики, юридичної лінгвістики та правознавства зібралися для того, щоб обговорити найважливіші проблеми функціонування мов в Україні, знайти шляхи ефективного законодавчого врегулювання мовної сфери, виробити науково обґрунтовані рекомендації для провадження державної мовної політики.
Конференцію відкрив віце-президент НАН України, голова Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України академік Сергій Пирожков. Від імені організаторів конференції її учасників привітав директор Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України доктор філологічних наук, професор Богдан Ажнюк.
На пленарному та секційному засіданнях виголошено змістовні доповіді, присвячені широкому колу таких актуальних питань, як мовне законодавство (І. Сліденко, С. Головатий, О. Тараненко, М. Мозер, Л. Андрієнко), мовна політика (Л. Ткач, Т. Марусик, Г. Залізняк, Н. Трач), державно-офіційні функції української мови (В. Шишкін, С. Соколова), мова освіти (В. Василенко, О. Пономарів, О. Чередниченко, М. Стріха, О. Данилевська), мова релігії (Г. Півторак), статус і функціонування мов народів України та інших країн Європи (В. Пономаренко, О. Скопненко, Г. Мацюк, Л. Белей, О. Михальчук, А. Дочу), мовні конфлікти та мовна безпека в умовах гібридної війни (М. Вінґендер, Г. Яворська, В. Король, Г. Любовець).
Учасники конференції зійшлися на думці, що на сучасному етапі українська мова успішно виконує свої державотворчі функції, нарощує інформаційні потужності, збільшує культурно-освітній потенціал. Зростає її роль як об’єднавчого засобу спілкування в багатонаціональному українському суспільстві. Відзначалося, що оскільки соціолінгвістичні та лінгвоюридичні дослідження формують теоретичне підґрунтя для вироблення дієвої мовної політики, вони важливі не лише для мовознавчої чи юридичної науки, а й для суспільства загалом.
Разом з тим проблеми функціонування державної мови та мов національних меншин і далі не втрачають своєї гостроти. На часі — розроблення широкої, цілісної, послідовної стратегії мовного будівництва. Пріоритетним завданням у сфері національної безпеки лишається захист мовно-інформаційного простору країни, вдосконалення мовного законодавства, створення урядових структур, покликаних контролювати його виконання. Успішне досягнення поставлених цілей залежить як від співпраці мово- та правознавців, так і від політичної волі представників законодавчої та виконавчої гілок влади, а також від мовної свідомості та мовної поведінки громадян України — представників різноманітних суспільних, професійних та вікових груп.
Аудиторія мала змогу поставити доповідачам запитання, прокоментувати почуте, висловити власні міркування. Стосовно окремих порушуваних тем виникали гарячі та плідні дискусії. Виголошені на конференції доповіді буде надруковано в окремому збірнику.