15 – 16 жовтня 2019 року в Інституті мовознавства імені О. О.  Потебні НАН України працювала Міжнародна наукова конференція «Микола Лукаш: спадщина, рецепція, пам’ять», присвячена 100-річчю з дня народження корифея української школи художнього перекладу, поліглота й науковця.

Микола Лукаш перекладав з 18 мов. Завдяки його праці українською мовою відтворено верховинні здобутки світової літератури: твори Й.‑В. Ґете, М. Сервантеса, Дж. Боккаччо, Г. Флобера, Г. Гейне, Лопе де Веги, Ю. Тувіма, І. Мадача, Ф. Шиллера, П. Верлена, Ф. Гарсіа Лорки, В. Шекспіра та інших класиків.

Під час конференції за підтримки Посольства Французької Республіки та Французького інституту в Україні відбулася книжкова виставка «Французька література в українських перекладах».

Дослідники з України та інших країн обговорили актуальні проблеми сучасного перекладознавства, окреслили роль М. Лукаша в процесі відтворення світової класики українською мовою, проаналізували його оригінальні літературні твори, показали багатство Лукашевого ідіостилю на прикладі перекладних та оригінальних текстів, розглянули біографічні факти видатного перекладача на тлі його доби, порушили питання популяризації спадщини М. Лукаша.

Із вітальним словом до учасників та гостей конференції звернулися директор Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України Богдан Ажнюк, заступник директора Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ганна Черненко та заступник директора Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка академік НАН України Микола Сулима.

Радник з питань культури та співробітництва Посольства Франції, директор Французького інституту в Україні Наталі Берас ознайомила присутніх з «Програмою сприяння видавничій справі в Україні «Сковорода» Посольства Французької Республіки та Французького інституту в Україні».









На пленарному засіданні виголосили змістовні доповіді Валентина Савчин «Лукашознавство: здобутки, проблеми, перспективи», Людмила Тарнашинська «Микола Лукаш як «дзеркало» світової літератури в дискурсі українського шістдесятництва», Лада Коломієць «Зигзаги долі римованого перекладу: улюбленець, вигнанець, насмішник (дещо про досвід Миколи Лукаша і не тільки)», Максим Стріха «Українські оперні переклади: Микола Лукаш», Олександр Чередниченко «Твори романських літератур у перекладах Миколи Лукаша», Марія Кочур «Григорій Кочур – Микола Лукаш. Листування 1958 – 1971 років»: до появи видання».

Під час спеціальної перерви з вуст композитора й виконавця в жанрі співаної поезії Ігоря Якубовського прозвучали пісні на слова перекладів М. Лукаша.

У межах конференції працювали декілька секційних засідань. На них було заслухано доповіді, присвячені творчому методу Миколи Лукаша в координатах сучасного перекладознавства (А. Ткаченко, О. Дзера, С. Фокін, О. Кальниченко, В. Радчук, М. Шведова, Л. Даниленко), постаті Миколи Лукаша як перекладача світової класики (Ю. Наняк, Б. Шалагінов, М. Іваницька, Г. Верба, О. Крушинська), його мовознавчій спадщині (О. Федунович-Швед, Л. Ткач, О. Тищенко, Л. Дика, І. Бурковський, О. Скопненко, Т. Цимбалюк-Скопненко), теорії та критиці перекладу в сучасній Україні (С. Єрмоленко, П. Селігей, Е. Андрієвська, Л. Калинович, М. Вакулич), особливостям відтворення світової літератури в українських перекладах та української літератури в іншомовних перекладах (Ю. Ковальчук, Л. Андрієнко, Г. Дика, О. Веклич, К. Гуменна, В. Задорожний, С. Терещенко, С. Єрмошкін, А. Гончаренко).

Виголошені доповіді викликали активні обговорення й зацікавлені дискусії. Вони засвідчили, що перекладні, оригінальні літературні й наукові праці М. Лукаша досліджують крізь призму мовознавства, перекладознавства, літературознавства, історії літератури й культури. Науковці констатували: у сучасній вітчизняній гуманітаристиці утвердилося лукашознавство – окрема наукова галузь, присвячена вивченню життя й творчості М. Лукаша.

Конференція відбулася під егідою Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України, Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національної асоціації україністів.