Конференція до 100-річчя Галини Їжакевич
23–24 квітня 2019 року в Києві відбулася Міжнародна наукова конференція, присвячена 100-річчю від дня народження Галини Прокопівни Їжакевич. Організував конференцію Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, якому Галина Прокопівна віддано, натхненно та з великим почуттям гідності віддала понад 50 років творчого життя.
З вітальним словом до учасників і гостей конференції звернувся директор Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України Богдан Миколайович Ажнюк. Учений наголосив, що наукова спадщина Галини Прокопівни Їжакевич становить фундаментальну базу не лише в поглибленні та розгортанні сучасних досліджень, а й у спрямуванні та становленні нових лінгвістичних напрямків вітчизняного зіставного мовознавства, зокрема пов’язаного зі східнослов’янськими мовами. Про це свідчить і те, що, як зазначив Б. М. Ажнюк, серед учасників і гостей конференції є колеги Г. П. Їжакевич, ті, хто працював під її керівництвом з нею упродовж багатьох років, її учні – кандидати й доктори філологічних наук, а також і молоді науковці, хто торує терени української компаративістики не лише в Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, а й за його межами.
У конференції узяв учать директор Інституту української мови НАН України Павло Юхимович Гриценко. Він підкреслив, що сьогодні спостерігаємо ослаблення компаративних досліджень української мови на тлі інших слов’янських, зокрема й російської, що негативно впливає на глибину пізнання української мови, її окремих структурних елементів, явищ, процесів. Необхідно подолати обмеження зіставного вивчення мов лише літературними стандартами, а обов’язково залучати діалектний простір.
Із цікавими доповідями на конференції виступили: В. М. Бріцин «Життя, присвячене науці», Л. П. Іванова «Проблема вариантности литературного языка вообще и русского Украины в частности», Т. В. Радзієвська «Розмовний "субстрат" у лексиконі ранньої прози Володимира Набокова: соціолінгвістичний аспект», С. О. Соколова «Мовна поведінка російськомовних українців в умовах білінгвізму», О. І. Ніка «Літературна історія української мови у дослідженнях Г. П. Їжакевич», Т. В. Охріменко «Стилістична презентація соціально-економічної лексики (в аспекті проблеми міжмовних контактів наукових пошуків Г. П. Їжакевич)», В. П. Мусієнко «Дистанція між реципієнтом і текстом як фактор герменевтичного процесу», Т. Я. Марченко «Суфіксальний іменниковий словотвір української та російської мов (зіставний аналіз у лінгводидактиці)», Т. М. Полякова «Украинско-русское языковое взаимодействие в художественном тексте русских классиков», Л. І. Ніколаєнко «Семантична еволюція назв заздрості у російській мові», Г. М. Ярун «Форма і зміст українського жити та російського жить у перекладному словнику», А. В. Гончаренко «Номінації звань у церковно-адміністративній ієрархії Київських монастирів: історія і сьогодення», Т. В. Зарубенко «Лексико-семантическая группа “посуда” в русских и украинских переводах «Одиссеи»», Г. Ю. Радкевич «Прецедентне ім’я як засіб трансляції “культурної пам’яті” народу».
Учасники конференції презентували в доповідях матеріали своїх розвідок, які ґрунтуються на науковій спадщині Г. П. Їжакевич. Усі доповідачі були одностайні в тому, що широта й різнобічність її лінгвістичних інтересів дає змогу виявляти нові мовні явища й факти, інтерпретувати їх із погляду новітніх теорій у царині лінгвістики, а тому спонукає до творчості, є джерелом натхнення для мовознавців і молодої генерації.