25–28 червня 2018 року в Києві працював Дев’ятий Міжнародний конгрес україністів. Організаторами заходу виступили НАН України та Міжнародна асоціація україністів, яка об’єднує науковців, що вивчають історію України, мову та культуру українського народу. Учасники конгресу — понад 500 вітчизняних і зарубіжних учених, зокрема з Польщі, Білорусі, Канади, Молдови, Великої Британії, Словаччини, Росії, Сербії, Болгарії, Угорщини, Німеччини, Італії, Австрії, Канади, США та інших країн.

Відкриття Конгресу відбулося в колонній залі Київської міської державної адміністрації. У ньому взяли участь представники виконавчої та законодавчої гілок влади, директори академічних інститутів, очільники вищих навчальних закладів. У вітальних промовах вони наголосили на важливості гуманітарної науки, закликали вчених обговорити перешкоди, які штучно створюються для розвитку українознавства.

Проведення конгресу збіглося в часі зі 100-річчям НАН України, найкращі гуманітарні досягнення якої було представлено в рамках 11 секцій, 2 конференцій і 11 круглих столів. Ювілею також була присвячена конференція «Національна академія наук за 100 років: здобутки, втрати, перспективи розвитку». Відбулися презентації нових книжкових видань, присвячених актуальним проблемам вітчизняної та зарубіжної україністики.

Секційні засідання, конференції та круглі столи відбувалися в приміщеннях гуманітарних  інститутів НАН України (вул. Грушевського, 4) та в аудиторіях Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Учасники порушували широке тематичне поле питань: мовознавство, літературознавство, історія України, релігієзнавство, філософія, педагогіка, етнологія, художня культура, мистецтво, музеєзнавство.

Активну участь у роботі Конгресу взяли працівники Інституту мовознавства О. О. Потебні. Так, на пленарному засіданні доповідь «Українська наукова спільнота як суб’єкт мовної політики» виголосив директор Інституту Б. Ажнюк. На секційних засіданнях з доповідями, присвяченими «Слову о полку Ігоревім», виступили В. Скляренко та В. Франчук. Різним аспектам лексикографії, зокрема історії вітчизняного словникарства, присвятили свої виступи О. Тараненко, В. Бріцин, Т. Марченко, А. Гончаренко. Нез’ясовані питання української літературної мови та її нормування були в центрі уваги О. Скопненка та В. Задорожного. Нагальні проблеми функціонування української мови в сучасному суспільстві висвітлили Л. Ажнюк і Л. Андрієнко.

В усі часи українознавча наука не просто вивчала духовні надбання України, а й допомагала утверджуватися нашому народові та нашій культурі у світі.  Нині ж, в умовах глобалізації та нескінченних інформаційних воєн, перед Україною постають нові проблеми та загрози. Доповіді на Конгресі засвідчили, що українські вчені-гуманітарії готові оперативно реагувати на ці загрози: виявляти їх причини та наслідки, виробляти практичні рекомендації, пропонувати конкретні шляхи для уникнення цих загроз. У кінцевому підсумку вся їхня робота скерована на зміцнення національної та гуманітарної безпеки України.