25–26 травня 2021 року в онлайновому режимі відбулася Міжнародна наукова конференція «Академік Олександр Савич Мельничук і сучасне мовознавство (II)», присвячена 100-річчю від дня народження видатного українського мовознавця, редактора «Етимологічного словника української мови» та автора численних праць у галузі загального й слов'янського мовознавства, етимології, індоєвропеїстики та  синтаксису.

Захід організував Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. Участь у роботі конференції взяли науковці з України, Білорусі, Польщі та Хорватії: Богдан  Ажнюк, Лілія Андрієнко, Наталія Ареф’єва, Флорій Бацевич, Анатолій Безпаленко, Марія Брус, Алемко Глухак (Хорватія), Володимир Глущенко, Ірина Голубовська, Тетяна Гуцуляк, Сергій Єрмоленко, Ірина Єфименко, Галина Зимовець, Олександр Іваненко, Ганна Латушко (Білорусь), Тетяна Линник, Галина Мацюк,  Наталія Мех, Ніна Мечковська (Білорусь), Костянтин Мізін, Тетяна Мороз, Галина Наєнко, Назарій Назаров, Оксана Ніка, Лариса Ніколаєнко, Марія Остапенко, Володимир Пономаренко, Тетяна Радзієвська, Євген Редько, Ольга Сахарова, Олександр Скопненко, Олена Смаль, Олександр Тараненко, Ірина Філатенко, Тетяна Цимбалюк-Скопненко, Тетяна Черниш, Віктор Шульгач, Галина Яворська, Маріоля Якубович (Польща).  

Конференцію відкрив директор Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні доктор філологічних наук, професор БОГДАН АЖНЮК. Він схарактеризував значення наукового спадку О.С. Мельничука для мовознавства, зокрема наголосив на тому внеску, який академік зробив до розвитку етимологічних студій та до теорії мови.

На першому пленарному засіданні прозвучало 5 доповідей:

  1. Володимир Глущенко (Донбаський державний педагогічний університет, м. Слов’янськ), «О. С. Мельничук про принцип загального зв’язку явищ у мовознавстві»
  2. Богдан Ажнюк (Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України, м. Київ), «Правописні інновації і українська мовна традиція»
  3. Олександр Тараненко (Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України, м. Київ), «Мова як «дзеркало» етнічної свідомості: так і ні»
  4. Ірина Голубовська (Київський національний університет імені Тараса Шевченка), «Концепція лексичного значення акад. О. Мельничука в міжпарадигмальному висвітленні»
  5. Ніна Мечковська (Білоруський державний університет, м. Мінськ), «О терминологических разногласиях в исследованиях диахронии греко-латинских заимствований»

25 листопада працювали дві секції: «ІСТОРІЯ ТА ЕТИМОЛОГІЯ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ» (7 доповідей) та «ПИТАННЯ ЛЕКСИЧНОЇ, ГРАМАТИЧНОЇ ТА СЛОВОТВІРНОЇ СЕМАНТИКИ» (8 доповідей).

На секціях обговорено актуальні питання мовознавства, зокрема проблеми лексичної та граматичної семантики, етимології та історії мови.

27 листопада працювали ще дві секції: «МОВА В ЇЇ ЗВ’ЯЗКАХ З МИСЛЕННЯМ І СУСПІЛЬСТВОМ» (6 доповідей) та «ПИТАННЯ ТЕОРІЇ МОВИ ТА МЕТОДОЛОГІЇ ЛІНГВІСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ» (5 доповідей). 

Доповіді, виголошені на цих секціях, присвячено проблемам, які мають велику теоретичну вагу та становлять інтерес для загального мовознавства й суміжних дисциплін, як-от: філософія, історія, культурологія тощо.

На підсумкову пленарному засіданні виголошено три доповіді: 

  1. Флорія Бацевича (Львівський національний університет імені Івана Франка) «Специфіка знакової організації художнього наративу (у світлі лінгвосеміотичної концепції О. С. Мельничука)»
  2. Галини Мацюк (Львівський національний університет імені Івана Франка) «Динаміка в пізнанні суспільних функцій української мови: від ідей академіка Олександра Мельничука до можливостей сучасної соціолінгвістики»
  3. Тетяни Радзієвської (Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН, м. Київ) «Інтерпретація та розуміння в контексті логіко-лінгвістичної проблематики»

Виголошені на конференції доповіді викликали жваве обговорення, під час якого учасники обмінялися своїми думками та міркуваннями щодо нагальних проблем сучасної лінгвістики. Наприкінці засідання підведено підсумки конференції та окреслено перспективи наступних досліджень і співпраці в науковій галузі.

 

За матеріалами конференції буде виданий збірник наукових праць.