Олександр Іванович Скопненко

 Народився 25 січня 1971 р. в селі Чорногородка Макарівського району Київської області. Закінчив 1993 р. Київський університет ім. Т. Шевченка. Здобув кваліфікацію спеціаліста-філолога, викладача української мови та літератури, білоруської мови та літератури. Упродовж 1993–1996 рр. навчався в аспірантурі Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України за фахом «Білоруська мова» (науковий керівник – академік НАН України Г. П. Півторак). У 1996‒2017рр. працював у відділі загальнославістичної проблематики та східнослов’янських мов, у відділі слов’янських мов. З 2017р. — заступник директора Інституту з наукової роботи. Кандидат філологічних наук (1997). Старший науковий співробітник (з 2006). Автор понад 90 праць у галузях діалектології, фразеології, пареміології, лексикографії та лексикології української мови. Досліджує питання кодифікації та нормалізації української й білоруської літературних мов. Упорядник словників різних типів. Серед наукових зацікавлень – історія мовознавства та проблеми художнього перекладу. Лауреат премій НАН України – для молодих учених (2002) та імені О. О. Потебні (2010).

ПРАЦІ

 Монографії

• «Берестейсько-пинські говірки: генеза і сучасний стан» (2001). 
• «Нитка життя: Зі спадщини Павла Чубинського» (2016; співавтор і редактор).

Словники

• «Словник іншомовних слів» (2000; співукладач).
• «Фразеологія перекладів Миколи Лукаша: словник-довідник» (2002; співукладач).
• «Російсько-український словник» (2002; співукладач).
• «Російсько-ук­раїнсь­кий словник-дові­дник» (2005; співукладач).
• «Сучасний словник ін­шомовних слів» (2006; співукладач).
• «Білорусько-український словник» (2006; співукладач).
• «Українсько-російський словник» (2007; співукладач).
• «Сучасний словник-мі­німум іншо­мовних слів» (2008; співукладач).
• «Російсько-український словник-довідник» (2008; співукладач).
• «Український орфографічний словник» (2009; член редколегії).
• «Словник української мови: У 20 т.» (Т. 8; 2016; співукладач).

Енциклопедія

• «Мала філоло­гічна енцик­лопедія» (2007; співукладач).

Статті

• Мовна ситуація в Білорусі і проблеми норм білоруської літературної мови // Державність української мови і мовний досвід світу. – К., 2000. – С. 60–71.
• Кадыфікацыйныя тэндэнцыі ў беларускай і ўкраінскай літаратурных мовах ХХ ст.: Тыпалогія і спецыфіка // Беларуская мова: Шляхі развіцця, кантакты, перспектывы: Матэрыялы III Міжнар. кангрэса беларусістаў «Беларуская культура ў дыялогу цывілізацый» (Мінск, 21–25 мая, 4–7 снеж. 2000 г.). – Мн.: Беларускі кнігазбор. – 2001. – С. 123–131.
• Кодифікація сучасної білоруської літературної мови на українському тлі // Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур. Пам’яті Л. Булаховського: Зб. наук. праць. – Вип. 6. – К. : Бібліотека українця, 2006. – С. 146–151.
• Паремії в мові перекладів Миколи Лукаша // Українська мова. – 2006. – № 4. – С. 25–44 (співавтор).
• Принципи відбиття фразеологічної синонімії в слов’янській лексикографії та засади створення індивідуально-авторського словника фразеологічних синонімів // Мовознавство. – 2007. – № 4-5. – С. 50–56 (співавтор).
• Засади кодифікації в українській та білоруській літературних мовах (20-і – поч. 30‑х рр. ХХ ст.) // Мовознавство. – 2010. – № 2–3. – С. 168–175. 
• Українська та білоруська літературні мови ХХ ст. крізь призму Полісся // Волинь-Житомирщина: Історико-філологічний зб. з регіональних проблем. – 2010. – № 22 (І) – С. 159–164. 
• Елементи північноукраїнського походження в мові перекладу Миколи Лукаша // Волинь-Житомирщина: Історико-філологічний зб. з регіональних проблем. – 2010. – № 22 (І) – С. 374–383 (співавтор). 
• Реформи в українській і білоруській літературних мовах 1933 року: лінії розвитку крізь символічну функцію // Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур. Пам’яті академіка Леоніда Булаховського. – 2012. – Вип. 17. – С. 101–111. 
• Відтворення чужомовних власних імен в українській та білоруській традиціях: мовна норма і особисте право носія імені // Мовні права в сучасному світі: Зб.наук. праць. – К., 2014. – С.253–260.
• Зовнішні чинники нормалізації й кодифікації нових слов’янських літературних мов (білорусько-український контекст) // Ватрослав Ягич і проблеми слов’янознавства: Зб.наук. праць. – К., 2015. – С.242–257.
• Проблема наступності між старобілоруською та новою білоруською літературними мовами крізь призму нової української літературної мови // Мовознавство. – 2015. – №2. – С.64–76.
• Українське та білоруське словникарство 20 – 30-х років ХХ ст.з погляду збереження національних традицій // Мовознавство. – 2016. – №5. – С.77–80.
• Відтворення власних білоруських назв українською мовою: кодифікаційний та узуальний аспекти // Культура слова. – 2018. – Вип. 89. – С. 197–207. 
• Засади кодифікації в українській та білоруській літературних мовах (20-ті – початок 30-х рр. ХХ ст.) // Українська мова і європейський лінгвокультурний контекст: Зб. наук. праць. – К., 2019. – С. 256–269. 
• Білоруська лексикографічна кодифікація першої половини ХХ ст. та «Словарь української мови» за ред. Б. Грінченка:  специфіка дескриптивних методів // Studia Philologica. Філологічні студії: Зб. наук. праць. – 2019. – Вип. 12. – С. 64– 72. 
• Борис Грінченко та Микола Лукаш: перегук поколінь // Studia Philologica. Філологічні студії: Зб. наук. праць. – 2019. – Вип. 12. –С. 110–114 (співавтор). 
• Микола Лукаш – мовознавець (штрихи до портрета) // Національний музей літератури України: пошуки, дослідження, перспективи. – 2019. – Вип. 14. – С. 330–338.
• Рецепція українських традицій у білоруській термінології // Термінологічний вісник. – 2019. – С. 47–54. 
• Білоруська мова в офіційній сфері Білорусі: ретроспектива і сучасний стан // Мовне законодавство і мовна політика. – К., 2019. – С. 189–212. 
• Особливості фраземної норми в початковий період прескрипції в білоруській та українській літературних мовах у першій пол. ХХ ст.  // Studia Ukrainica Posnaniensia. Zeszyt VII / 2. – 2020. – С. 167–177. 
• Фразеологічна норма в початковий період кодифікації: білоруська та українська кодифікаційна практика першої половини  ХХ ст. // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія. – 2020. – Вип. 2 (44). – С. 315–319. 
• Фразеологізми та паремії в мові перекладів Миколи Лукаша // Дивослово. – 2020. – № 02 (755) (співавтор).  – С. 30–34.
• Практичні питання нової редакції Українського правопису [інтерв’ю з канд. філол. наук О. І. Скопненком]. Вісник Національної академії наук України. 2020. № 2. С. 68–75.  
• Український правопис: традиції і сучасність (малі штрихи до великої історії). Вісник Національної академії наук України. 2020. № 3. С. 78–87. DOI: https://doi.org/10.15407/visn2020.03.078. 
• Матеріали до «Словника фразеологічних синонімів перекладів Миколи Лукаша» (продовження). Лексикологічний бюлетень. 2020. Вип. 29. С. 118–132. (Співавтор.)
• Матеріали до «Словника фразеологічних синонімів перекладів Миколи Лукаша» (продовження) Лексикологічний бюлетень. 2021. Вип. 30. С. 146–155. (Співавтор.) 
• Мовознавчі параметри художнього перекладу. Світ мови – світ у мові: матеріали VІ Міжнародної наукової конференції (м. Київ, 29 жовтня 2021 р.; Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова) : тези доповідей / уклад. Т. В. Слива; за заг. ред. Ю. В. Кравцової. Київ : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2021. С. 122–127. 
• Полісемія одиниці руський у текстах Агатангела Кримського крізь призму сучасного лексичного наповнення. До 150-річчя від дня народження академіка А. Ю. Кримського : матеріали Міжнародної наукової конференції, Київ, 19–20 жовтня 2021 р. Київ : Гельветика, 2021. С. 48–57.  
• Графіка як культурний маркер і виклик (з приводу затвердження абетки кримськотатарської мови на основі латиниці). До 150-річчя від дня народження академіка А.Ю. Кримського : матеріали Міжнародної наукової конференції, Київ, 19 – 20 жовтня 2021 р. Київ : Гельветика. С. 196–201.  
• Правописна адаптація новітніх англізмів у сучасній білоруській літературній мові: погляд крізь українську призму. Актуальні аспекти міжмовних відносин у сучасній науковій парадигмі  : збірник тез доповідей учасників Міжнародної наукової конференції, м. Київ, 15 листопада 2022 року. Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2022. С. 60–66. 
• Західноросійство в лінгвістичних координатах сучасної Білорусі. Славістика – покликання і доля: збірник тез доповідей учасників круглого столу (до 95-річчя з дня народження доктора філологічних наук Тетяни Борисівни Лукінової), м. Київ, 26 жовтня 2022 року / Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України ; відп. ред. В. Ярмак. Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2023. С. 55–61.  
• «Він мені брат» (лінгвістично-літературознавчі штрихи до образу Києва у творчості В. Короткевича). Академік Олександр Савич Мельничук і сучасне мовознавство. ІІ (Збірник наукових праць до 100-річчя від дня народження) [Електронне видання]. Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2023. С. 333–354. 
• Матеріали до «Словника фразеологічних синонімів перекладів Миколи Лукаша». Лексикографічний бюлетень. 2023. Вип. 32. С. 199–213. (Співавтор.)
• Літва, Летува, літоўцы, летувісы, літвіны, ліцвіны в сучасному білоруському узусі. Balto-Slavo-Germanica: мовні контакти в синхронії і діахронії [Електронне видання] : збірник тез доповідей учасників круглого столу до 90-річчя з дня народження члена-кореспондента НАН України, доктора філологічних наук, професора А.П. Непокупного, м. Київ, 15 грудня 2022 року. Відп. ред. О. Скопненко. Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2023. С. 28–34. 
• Додаткова іконічність графіки як проблема зовнішньої історії мови (штрихи до лінгвосеміотики білоруської латиниці). Світ мови – світ у мові : матеріали VІІ Міжнародної наукової конференції (м. Київ, 27 жовтня 2023 р.; Український державний університет імені Михайла Драгоманова): тези доповідей / уклад. І. В. Воловенко, Т. В. Слива; за заг. ред. Ю. В. Кравцової. Київ : Вид-во УДУ імені Михайла Драгоманова, 2023. [Електронне видання]. С. 245–250. 
• Світовий експеримент на українському ґрунті, або Фіаско і тріумф Володимира Винниченка. Винниченко Володимир. Записки Кирпатого Мефістофеля. Київ : Видавництво РМ, 2023. С. 5–14.
• Під егідою свободи, або Щит правди Ольги Кобилянської. Кобилянська Ольга. Valse mélancolique. Вибрані твори. Київ : Видавництво РМ, 2023. С. 5–16.
• Тепло рідного вогнища, або В пошуках утраченого раю. Нечуй-Левицький Іван. Кайдашева сім’я. Київ : Видавництво РМ, 2023. С. 5–14.
• Magnus opus Івана Франка, або Візія нездоланної України. Франко Іван. Захар Беркут. Київ : Видавництво РМ, 2023. С. 5–16.
• Переможне життєлюбство, або «Тигролови» Івана Багряного як історія знищення пекла. Багряний Іван. Тигролови. Київ : Видавництво РМ, 2023. С. 5–22.
• Український Усесвіт, або Наближення до Тараса Шевченка. Шевченко Тарас. Кобзар. Вибрані твори. Київ : Видавництво РМ, 2023. С. 5–23.
• Український світ в обіймах модерності, або Валер’ян Підмогильний як свідок завоювання сучасності. Підмогильний  Валер’ян. Місто : роман. Київ : Видавництво РМ, 2023. С. 5–20.
• Донкіхот червоної барви, або Трагічна помилка Миколи Хвильового. Хвильовий Микола. Я (Романтика). Вибрані твори. Київ : Видавництво РМ, 2023. С. 5–18.
• Півторак Григорій Петрович. Енциклопедія сучасної України.  2024. [Електронне видання]. 
• Назва «шаг» в українській мові: походження, уживання, перспективи актуалізації. Money & Banking: гроші та банки в історії Європи. Тези доповідей І нумізматичної щорічної конференції «Money & Banking: гроші та банки в історії Європи» (м. Київ, 16–18 вересня 2024 року). Київ, 2024. С. 14–17.  0,23 а. а.
• Номінація шаг  в українській мові: актуалізація, реінтерпретація, сполучуваність, етимологія. Мовознавство. 2024. № 5. С. 25–43. 1,3 а. а. DOI: https://doi.org/10.33190/0027-2833-338-2024-5-002. 
• Відродження мови як поняття і термін: проблеми дефініції, соціокультурний і соціолінгвістичний аспекти вживання. Мовознавство. 2025. № 1. С. 3–20. 1,45 а. а. (Співавтор.) DOI: https://doi.org/10.33190/0027-2833-340-2025-1-001. 

Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні Національної академії наук України

Швидка форма зв'язку

Карта сайта