Лариса Іванівна Ніколаєнко
Народилася 3 січня 1964 р. в м. Конотоп Сумської обл. У 1990 р. закінчила Київський державний (нині національний) університет ім. Т. Г. Шевченка за спеціальністю слов’янські мови (кваліфікація — польська мова та література, українська мова та література). Упродовж 1995–1998 рр. навчалася в аспірантурі Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України (науковий керівник — В. М. Русанівський). У 1999 р. захистила кандидатську дисертацію «Структурно-семантична характеристика агентивів-композитів у польській мові». У 1998–2013 рр. працювала у відділі західно- і південнослов’янських мов. Протягом 2013–2016 рр. навчалася в докторантурі Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. З 2016 р. працює старшим науковим співробітником відділу слов’янських мов Інституту. За сумісництвом викладала польську мову в Київському славістичному університеті (1998–2007 рр.) та в Дипломатичній академії України при МЗС України (2005–2006 рр.). Має близько 50 публікацій у наукових виданнях України та Польщі. Досліджує проблеми лінгвістики емоцій, когнітивної семантики, лінгвоаксіології, займається укладанням «Великого українсько-польського словника». У 2021 р. вийшла друком монографія «Репрезентація емоцій заздрості і співчуття в польській, російській та українській мовах: семантико-когнітивний і лінгвоаксіологічний виміри» (412 с.). У 2023 р. отримала вчене звання старший дослідник.
ПРАЦІ
Монографії
- «Репрезентація емоцій заздрості і співчуття в польській, російській та українській мовах: семантико-когнітивний і лінгвоаксіологічний виміри» (2021).
Посібники
- «Українсько-польський розмовник» (2004, 2011; співукладач).
Статті
- Категоризація і мовне вираження емоцій співчуття та злорадства (на матеріалі української, російської і польської мов) // Мовознавство. – 2005. – № 1. – С. 58–71.
- До проблем конфронтативного опису назв емоцій співчуття у слов’янських мовах // Київські полоністичні студії. Україна – Польща: Мовно-культурологічний діалог слов’янства. – 2006. – Т. VIII. – С. 151–169.
- До проблеми концептуальної опозиції: деструктивні – конструктивні емоції (на матеріалі української, російської та польської мов) // Мова і культура. – 2007. – Вип. 9. Т. ІІ (90). – С. 189–193.
- Семантична структура назв емоцій заздрості та ревнощів в українській, російській і польській мовах // Мовні і концептуальні картини світу. – 2009. – Вип. 25. Ч. 3. – С. 93–97.
- Русская языковая картина зависти // Linguodidactica. – Białystok, 2009. – T. XIII. – S. 163–176.
- Емоція заздрості у польській мовній картині світу // Життя у слові: Зб. наук. праць на пошану академіка В. М. Русанівського. – К., 2011. – С. 482–489.
- Концептуалізація заздрості у польській та російській мовах // Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур: Пам’яті академіка Л. Булаховського: Зб. наук. праць. – 2012. – Вип. 18. ‒ С. 116‒122.
- Портретизація жалості у російській мовній картині світу // Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. Серія № 9. Сучасні тенденції розвитку мов. ‒ 2015. ‒ Вип. 12. ‒ С. 137‒146.
- Концептуалізація жалості у польській, українській та російській мовах // Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур: Пам’яті академіка Леоніда Булаховського: Зб. наук. праць. – 2015. – Вип. 27. ‒ С. 128‒138.
- Лексикографічна інтерпретація заздрості та ревнощів в українській, російській і польській мовах // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. – 2009. – Вип. 18. – С. 112–120.
- Експлікація оцінки жалості в українській та російській мовних картинах світу // Мова і культура. – 2014. – Вип. 17. – Т. 7. – С. 202–205.
- Об’єктивація тілесних проявів жалості у польській, українській та російській мовах // Наукові записки. Серія «Філологічні науки» (Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя. – 2015. – кн. 3. – С. 154–158.
- Аксіологічна складова мовного образу співчуття (на матеріалі української і польської мов) // Мовні і концептуальні картини світу. – 2015. – Вип. 55, част. 2. – С. 189–196.
- Оцінка в мовній концептуалізації емоцій групи «Співчуття» (на матеріалі польської, української і російської мов) // Мовознавство. – 2016. – № 3. – С. 32–40.
- Асоціативні образи заздрості в українській, польській та російській мовах // Stałość i zmienność w językach i kulturach świata, Szczecin. – 2016. – Tom II. – S. 445–454. (Księga jubileuszowa dedykowana Profesor Ewie Komorowskiej z okazji 30-lecia pracy naukowej) pod redakcją naukową Romana Gawarkiewicza i Agnieszki Krzanowskiej).
- Репрезентация эмоций группы „Сочувствие” в русской языковой картине мира (аксиологический аспект) // Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica. – 2016. – Z. 13. – S. 67–75.
- До питання теоретичних основ семантичного опису емотивної лексики // Система і структура східнослов’янських мов. – 2016. – Вип. 10. – С. 50–58.
- Емоція жалості у польській мовній картині світу // Київські полоністичні студії. – 2016. – Т. 27. – С. 446–453.
- Лексикографічна інтерпретація назв емоцій групи «Співчуття» у слов’янських мовах // Мовні і концептуальні картини світу. – 2016. – Вип. 57. – С. 304–311.
- Семантика і валентність дієслів семантичного поля «Співчуття» (на матеріалі польської, української та російської мов) // Мовознавство. – 2017. – № 2. – С. 44–54.
- К проблеме аксиологической дескрипции жалости в русском языке // Studia Rossica Posnaniensia. – 2017. – T. 42. – S. 219–230.
- Семантичні та валентнісні характеристики предикатів зі значенням «переживання заздрості» у польській, українській і російській мовах // Мовознавство. – 2017. – № 5. – С. 32–41.
- Моральні почуття як об’єкт інтердисциплінарного вивчення // Мова і культура. – 2017. – Вип. 20. – Т. 4. – С. 58–63.
- До питання про основні напрями вивчення емоцій у польському, російському та українському мовознавстві // Acta Polono-Ruthenica. — 2018. — Т. 23, Вип. 3. – С. 99–107.
- Порівняльно-історичні студії лексики на позначення емоцій групи «Співчуття» в польській, російській та українській мовах // Мовознавство. — 2019. — № 2. — С. 58–70.
- Походження й семантичний розвиток назв заздрості в польській, російській та українській мовах // Мовознавство. — 2019. — № 3. — С. 46–55.
- Розвиток емотивного значення в похідних псл. *żalь у польській, російській та українській мовах // Мова і культура. — 2019. — Вип. 22, Т. ІІ (197). — С. 251–256.
- Розвиток емотивного значення у похідних від праслов’янських основ *viděti та *zьrěti у польській мові // Компаративні дослідження слов’янських мов. — 2019. — Вип. 35. — С. 104–110.
- Репрезентацiя емоцiй групи "Спiвчуття" в українськiй мовнiй картинi свiту // Studia Wschodniosłowiańskie. — 2019. — T. 19. — С. 349–360.
- Репрезентація емоції заздрості в українській мовній картині світу (аксіологічний аспект) // Slavica Wratislaviensia. — 2020. — T. 172. — S. 67–76.
- Роль оцінки у вербалізації світу емоцій людини // Linguodidactica. —2021. — T. XXV. — S. 129–140.
- Репрезентация оценки в описании интенсивности зависти (на материале польского, русского и украинского языков) // Przegląd Rusycystyczny. — 2022. — Nr 2 (178). — S. 251–264. (Індексується в базі Scopus).
- Інтенсивність як оцінна характеристика емоційних процесів (на матеріалі польської, російської та української мов) // Slavia Orientalis. — 2022. — T. LXXI, Nr 3. (Індексується в базі Scopus).
- Емпатична та злобна радість в українській мовній картині світу (лінгвоаксіологічний вимір) // Slavia Orientalis. — 2023. — T. 72 (3). — S. 615–630. https://doi.org/10.24425/slo.2023.147523 (індексується в базі Scopus, Q3).
- Репрезентація злорадства та емпатичної радості в польській i українській мовах // Studia z filologii polskiej i słowiańskiej. — 2024. — Z 59. https://doi.org/10.11649/sfps.3060 (індексується в базі Scopus, Q3).
