Мова і війна: динаміка мовної системи і мовна політика. Монографія. Відп. ред. Б.М. Ажнюк. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго. 2024. 616 с.

Колективна монографія «Мова і війна: динаміка мовної системи і мовна політика» виходить у світ за підсумками міжнародної наукової конференції «Мовна політика й міжмовні відносини в умовах війни», що відбулася в Інституті мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України 9 листопада 2023 р. Розділи цієї книжки представляють науковий доробок співробітників Інституту мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України та Українського бюро лінгвістичних експертиз НАН України, а також тематично споріднені напрацювання мовознавців інших наукових та освітніх закладів в Україні й за кордоном.

В українському публічному просторі актуальною ідеологемою, що справляє вплив на лінгвопрагматичні параметри мовлення, стало екзистенційне заперечення ворога. Воно продиктоване загрозою, що нависла над існуванням української держави й самого українства як етнополітичної реалії. Війна як особливий соціальний контекст впливає на когнітивну діяльність людей і виражальні засоби мови. Воєнний конфлікт актуалізує протистояння українського й російського світів, що виявляється насамперед в експресивно-оцінних номінаціях. Унікальним з перспективи довоєнних часів явищем є широке використання в публічному просторі вульгаризмів і обсценізмів щодо держави-агресора, її політичного керівництва, армії і т. ін. 

Публічний простір ― це комунікативне середовище, де формується мовна картина світу, виникають і вербалізуються уявлення й переконання про мову, які служать поясненням та обґрунтуванням мовної структури й мовної практики для широкого кола носіїв цієї мови. Сукупність таких  уявлень і переконань називається в соціолінгвістиці мовною ідеологією. Мовна ідеологія як регулятор мовної поведінки часто впливовіша за офіційні нормативні акти. Мовний ландшафт – складова частина публічного простору – з одного боку, зазнає впливу мовної ідеології, а з другого – сам породжує важливі ідеологеми та сприяє їхньому впливу на суспільну свідомість.

Серед іншого в монографії висвітлюються питання, пов’язані з проблемами імплементації Україною міжнародних зобов’язань у сфері мовної політики та застосуванням лінгвістичної теорії для розв’язання завдань лінгвоюридичного характеру, зокрема для протидії вербальним злочинам проти основ національної безпеки, таким як виправдовування дій держави-агресора, заклики до посягання на територіальну цілісність України і т. ін. 

Текст монографії: