Вийшла монографія В. І. Ярмак «Семантика і прагматика темпоральності у сербському літературно-художньому дискурсі»

Ярмак В. І. Семантика і прагматика темпоральності у сербському літературно-художньому дискурсі: Структурні, стилістичні та компаративні аспекти. — К.: Освіта України, 2018. — 484 с.

У монографії на матеріалі діахронічної вертикалі сербського літературного дискурсу (друга половина ХІХ — початок ХХІ ст.) по-новому висвітлено різні в семантичному й структурному плані граматичні дієслівні та інші засоби позначення минулого часу.

31-10-2018
більше →

Доповідь Л. І. Даниленко «Українські паремійні запозичення в чеській мові: до проблеми походження»

Доповідь присвячена першому в лінгвославістиці дослідженню джерел українських прислів'їв у збірці Ф. Л. Челаковського «Mudrosloví národu slovanského ve příslovích» (1852). Укладач прагнув показати все слов'янське паремійне багатство в одній книзі. Біля кожної паремії він ставив ремарку про слов’янську мову. Підраховано, що Словник містить, зокрема, 273 українські прислів'я та приказки (ремарка mr. «малоруське») та 154 паремії з галицьких діалектів (ремарка hal. «галицьке»).

31-10-2018
більше →

Вийшла монографія В. Г. Скляренка «Дослідження з етимології та історичної лексикології української мови»

Скляренко В. Г. Дослідження з етимології та історичної лексикології української мови. — К.: Наук. думка, 2017. — 660 с.

Книга містить праці, присвячені питанням етимології та історичної лексикології української мови. У першому розділі викладено нову концепцію походження назв Русь і варяги. Заперечується скандинавське походження цих назв і обґрунтовується положення, що обидві назви виникли в середовищі прибалтійських слов’ян. У другому розділі розглянуто пи¬тання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа.

31-10-2018
більше →

Пленум наукової ради «Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності»

20–21 вересня 2018 року в Тернополі на базі Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка відбувся розширений пленум Наукових рад із проблем «Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності» та «Інформація. Мова. Інтелект» на тему «Всеукраїнський лінгвістичний діалог». На пленумі обговорено актуальні питання інформаційного розвитку й накреслено основні завдання мовознавства щодо забезпечення науково-технічних і економічних потреб українського суспільства.

08-10-2018
більше →

В. В. Жайворонок. Антологія знаків української етнокультури

Жайворонок В. В. Антологія знаків української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Наук. думка, 2018. — 760 с.

Антологія включає розміщену в абетковому порядку українську лексику, яка в народній мові має різноманітний етнокультурний підтекст. Вона витлумачується, коментується та ілюструється фольк¬лорними контекстами, а також характерними цитатами з класичної художньої та літописної літератури, Біблії, «Слова о полку Ігоревім» та ін.

24-09-2018
більше →

XVІ Міжнародний з’їзд славістів у Белграді

20–27 серпня 2018 р. в столиці Сербії Белграді працював XVІ Міжнародний з’їзд славістів. За кількістю учасників він перевершив попередні з’їзди: з 43 країн приїхало понад 1000 делегатів. Українська делегація налічувала 30 науковців з інститутів НАН України та університетів Києва, Львова, Чернівців, Черкас. З’їзд було присвячено видатному сербському мовознавцеві Александрові Беличу, а також 200-річчю виходу першого «Сербського словника», що його впорядкував Вук Караджич.

Відкриття з’їзду відбулося в «Залі героїв» філологічного факультету Белградського університету. У церемонії взяли участь представники уряду Республіки Сербія, Сербської академії наук і мистецтв, Міжнародного комітету славістів, духовенства, інші офіційні особи. У своїй резиденції учасників з’їзду прийняв Президент Сербії Александар Вучич. У вітальних промовах наголошувалося на важливій ролі гуманітарних наук у сучасному світі, зокрема славістики в зміцненні наукових і культурних зв’язків між слов’янськими народами.

05-09-2018
більше →

Не стало Ніни Федорівни Клименко…

30 серпня 2018 року на 79-му році життя перестало битися серце Ніни Федорівни Клименко — видатного українського мовознавця, фахівця з української та інших слов’янських мов, визначного еллініста, багаторічної працівниці Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні, члена-кореспондента НАН України.

Становлення Ніни Федорівни як науковиці, найплідніший період її творчого життя минули в стінах нашої установи. Тут у 1964–1967 рр. вона навчалася в аспірантурі, у 1967–1987 рр. працювала молодшою, згодом старшою науковою співробітницею відділу структурно-математичної лінгвістики, у 1987–2004 рр. завідувала цим відділом, у 2004–2010 рр. працювала у цьому ж відділі на посаді провідного наукового співробітника.

01-09-2018
більше →