Тлумачний словник української мови
ПУЛЯРЕС, а, ч., діал. Гаманець. Роман.. поліз у кишеню і витяг звідти шкіряний пулярес (Коцюб., І, 1955, 107); Кажеш солоно собі платити за кавалок лави з ліжником, що переспався у тебе подорожній. А цей подорожній - сліпець, він душі твоєї не розгляне, він розгляне лише свій пулярес (Хотк., II, 1966, 376).