ЗЛЮБИТИСЯ, злюблюся, злюбишся; мн. злюбляться; док., розм. 1. з ким. Покохати один одного, вступити у любовні стосунки. А вона що робить? ..З сусідою-парубком злюбилася (Шиян, Баланда, 1957, 84).

2. без додатка і кому. Припасти кому-небудь до смаку, до душі; сподобатися. А діло, коли злюбиться, До серця припаде,- Ніде в житті не згубиться, Найкращий шлях знайде (Гірник, Сонце.., 1958, 36); [Фауст:] Коли тобі злюбилась наша мова, То певно й спів сподобається теж (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 369); // безос. Друга половина села, за річкою, розкидана по рівнині, де кому злюбилося (Фр., VIII, 1952, 8).