Тлумачний словник української мови
ЯРИГА, м, ч. 1. Представник деяких груп найбіднішого населення Російської держави XVI-XVII ст.
2. У Російській державі XVI-XVII ст.- нижчий служитель у приказах, який виконував поліцейські функції.
3. розм., заст. П'яниця, гультяй, безпутна людина.