Тлумачний словник української мови
ЮБКА, и, ж. 1. діал. Юпка. - А що? одрізати тобі на спідницю чи на юбку? - спитав Ястшембський в молодиці (Н.-Лев., II, 1956, 44); Одіта вона була у демікотонну юбку й спідницю (Мирний, І, 1954, 165).
2. спец. Бокові стінки (або нижня частина їх) якогось циліндричного виробу. Ізолятори встановлюють на спеціальних крюках і штирях, але тільки так, щоб головка їх була зверху, а юбка внизу (Монтаж і ремонт.., 1956, 19); Юбка поршня.