ЩУР1, а, ч. Те саме, що пацюк1. У млині щось гризуть і смакують щури (Рильський, І, 1960, 137); Щури першими тікають з корабля, коли він починав тонути (Смолич, Світанок.., 1953, 105); Щури - переносники інфекційних хвороб (чуми, туляремії, інфекційної жовтяниці та ін.) - становлять велику епідеміологічну небезпеку (Підручник дезинф., 1953, 304); *У порівн. - Ви ще його не знаєте. Хіба в таку ніч він всидить у хаті? Інший би отам щуром принишкнув би... (Гончар, II, 1959, 429).

^ Водяний щур - невеликий водяний гризун. Водяний щур.. поширений у степовій і лісостеповій зоні Радянського Союзу від БРСР і на схід до ріки Лени та озера Байкал (Підручник дезинф., 1953, 312); Булькнув у воду водяний щур... (Вишня, Весна.., 1949, 136).


ЩУР2, а, ч. 1. Співочий птах родини в'юркових.

2. Те саме, що стриж. В очереті зашуміло. Сонний щур злітає - Знов рибалки б'ють бовтами, Рибу заганяють (Гр., І, 1963, 28); Як цяточки снігу - над річкою гуси, Над кручами гнізда пильнують щури (Шер., Дружбою.., 1954, 19).