Тлумачний словник української мови
ШУХЛЯДА, и, ж. Чотирикутна (перев. висувна) коробка для зберігання дрібних речей в столі, шафі і т. ін. Дашкович схопився, висунув з стола шухляду з асигнаціями й сунув в руки жінці (Н.-Лев., І, 1956, 393); Аксель оглянула кожну дрібничку в кімнаті, пустотливо зазирнула в шухляди трюмо (Досв., Вибр., 1959, 234); [Ольга:] Ти їдеш, треба тобі все в дорогу зібрати. (Відкрила шухляду, витягнула сорочки) (Корн., II, 1955, 160); Марко схопився з місця, кинувся до шухляд, де в Луки валялося багато старих ключів (Мик., II, 1957, 325).
@ Відкладати (відкласти) в довгу шухляду див. довгий; Відкладати (відкласти) справу (справи) у довгу шухляду див. справа1.