ШПОНКА, и, ж. 1. Те саме, що шпона 2-3.

2. Кріпильна деталь, перев. у вигляді призматичного стержня, що запобігає переміщенню з'єднуваних нею частин механізму, конструкцій і т. ін. Шпонки.. служать для жорсткого з'єднання обертових або хитних деталей з валами або осями (Практ. з машинозн., 1957, 179); Учитель розбирає вузол і показує учням, що.. шестірня на гвинті закріплена шпонкою і не може обертатись (Метод, викл. фрез. справи, 1958, 127).

3. рідко. Запонка. Для ока в «ресторані Хаторгу для іноземців» усі відвідувачі були однакові: бузкові костюми, комірці без шпонок, черевики на товстій підошві (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 175).