ШЛЯХЕТНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до шляхетний. Йому було майже приємно, що не він сам згоджується на поступки, а стороння особа його умовляє. Треба тільки витримати роль ображеної шляхетності (Тулуб. Людолови, І, 1957, 26); Наталочка походила із заможної сім'ї, ..вміла й на піаніно грати, й пісень співала нечуваних, і взагалі, освіченість і шляхетність були написані на її обличчі (Збан., Сеспель, 1961, 417); Яновський - один з найбільш вродливих серед письменників. І саме тому, що краса його повна вродженої й вихованої шляхетності (Мас., Роман.., 1970, 103).