ШЕЛЯГ, а, ч. Старовинна найдрібніша польська монета. Стільки правди, як в шелягу сребра [срібла] (Номис, 1864, № 6902); Сиділи лірники та грали По шелягу за танець (Шевч., II, 1963, 98); Все своє життя збирав він гроші по шелягу (Тулуб., Людолови, І, 1957, 39).

@До [останнього] шеляга - те саме, що До [останньої] копійки (див. копійка). З горя він пропив до шеляга свій горьований заробіток, і з того часу злидарський гріш чоловіка почав усе частіше розкочуватися по чужих шинквасах (Стельмах, І, 1962, 208); Не вартий [ламаного] шеляга див. вартий; Ні (ані) шеляга; Ні (ані, і, й) [ламаного, зламаного] шеляга [за душею] [немає, не мати, не було]; [Бути] без шеляга [за душею] - зовсім немає (не було) грошей. - Давай гроші! - Де мені їх взяти? Ні шеляга; я панською Ласкою багатий (Шевч., I, 1963, 85); - Сіноп спалено і сплюндровано. Щось із сорок мільйонів збитку. Туреччина вимагає, щоб ми їх сплатили, а в державній скарбниці - ані шеляга (Тулуб. Людолови, І, 1957, 14); На Дмитра Мартин навіть не думав про черевики, бо ж не було й зламаного шеляга коло хати (Козл., Ю. Крук, 1950, 115); В самого Максима не було й шеляга за душею... (Мирний, I, 1949, 222); Скажу тобі, що у мене було невимовно тяжке почуття при виїзді п. Кривинюка за кордон: він бігав по Києву за позичкою, я мусила дивитись на се і пальцем не рушити, бо не маю ні шеляга (Л. Укр., V, 1956, 380); - Та повернувся [ дід Дунай], наче з Сибіру: за душею ні шеляга - все проїздив (Стельмах, І, 1962, 419); Чужинець, гольтіпака, без шеляга за душею-його зять, та ще обидва будуть на карку у нього?.. (Досв., Гюлле,1961, 87); Ні (ані, й) шеляга не дати (не заплатити і т. ін.) - зовсім не дати, не заплатити грошей. [Настя:] Не дам тобі ані шеляга (Кроп., II, 1958, 60); - Ану, ану, може там буде щось і про воєнних погорільців, - піддав і Штефан, якому не дав ніхто й шеляга за спалену хату (Козл., Ю. Крук, 1957, 347); Жаднюга пан, звикши все мати на дурничку, не заплатив ані шеляга колишньому кріпакові (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 23); Ні (і) на шеляг, перев. з запереч. дієсл. зовсім, ніскільки. Довелось [сотникові] самому Розкидати, розточити, І добра нікому Не зробити ні на шеляг, І притчею стати Добрим людям (Шевч., II, 1963, 200); - Гордості в мене ні на шеляг нема (Довж., І, 1958, 423).