Тлумачний словник української мови
ШАЛАНДА, и, ж. 1. Невелике мілкосидяче судно типу баржі, призначене для навантаження чи розвантаження суден на рейді, перевезення ґрунту і т. ін. На обрії вже димів буксирний пароплав, що тяг за собою важкі шаланди з ґрунтом (Донч., II, 1956, 88).
2. Плоскодонний парусний риболовецький човен, який іноді має чотирикутну форму. Рибалки відпливали на шаландах під білими і сірими вітрилами (Мартич, Друзі.., 1962, 44); Навколо бухти, яка становить дно чаші гір, розташувався древній Катор.. Прямо до міського бульвару швартуються кораблі, рибальські шаланди (Жовт., 4, 1956, 78).