Тлумачний словник української мови
ЧУРКАЛО, а, с., діал. Джерело (у 1 знач.). Оглянувся [Марусяк] за чуркалом, прислухався - чи не журчить де, але не було чути. Шукати не хотілося; зрештою пригадав, що й нема тут чуркала поблизу (Хотк., II, 1966, 108); Як пам'ятаю, гуцули пили тільки - і це не всякий - влітку жентицю на полонині та воду з чуркала (Козл., Сонце.., 1957, 13).