ЧЕРЕДНИК, а, ч. Людина, яка пасе череду; пастух. Чередники хльоскали батогами, підганяючи останніх у череді корів (Вас., II, 1959, 379); Тимко під'їхав до артільного двору, коли вже зовсім звечоріло і чередник гнав з поля овець (Тют., Вир, 1964, 35); *Образно. Зійшла перша вечірня зірка, а за нею друга, і виплив дворогий чередник їхній - місяць (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 12).