Тлумачний словник української мови
ХОХОЛ, хохла, ч., заст., розм. Зневажлива назва українця. - Хочеш, вуса тобі для хвацькості залишу? Ваш брат хохол завжди при вусах (Тулуб, В степу.., 1964, 28); -Ну, ти, хохол. Все тобі смішки,- Андрій Єрмолаєв явно заздрить благодушності Гладкого (Довж., Зач. Десна, 1957, 415).