Тлумачний словник української мови
ФЕЛЮГА, и, ж. Невелике безпалубне вітрильне судно на Середземному, Чорному й Каспійському морях. Ближче і далі по морю видніють судна,.. фелюги, байди і ледве примітні при воді каюки, баркаси - всі виходять у відкрите море..! (Гончар, Людина.., 1960, 280); Міцно прикипів до рибальської справи Андрій. Плавав на фелюгах, мотоботах, дрібних сейнерах (Рад. Укр., 11.I 1969, 6).