Тлумачний словник української мови
УКРІП1, укропу, ч., розм. Те саме, що кріп. Галина поставила на стіл велику миску смачної юшки, заправленої пережареною цибулею та посиланої молодим укропом (Шиян, Партиз. край, 1946, 115).
УКРІП2, укропу, ч., діал. Окріп.