Тлумачний словник української мови
УЗВАР, у, ч. 1. Солодка рідка страва із сушених фруктів і ягід, зварених у воді; компот. Після печені молодиці подали узвар (Н.-Лев., IV, 1956, 104); Найбільш поширеною солодкою стравою є узвари із сушених фруктів - яблук, груш, вишень, слив, ізюму (Укр. страви, 1957, 277); Біля комори Марія ножем розрізує яблука-падалицю.. І така падалиця згодиться взимку на узвар (Шиян, Баланда, 1957, 180); // заст. Солодкий відвар із сушених фруктів, що готувався напередодні церковних свят - різдва і хрещення - як обрядова страва. На покуті - горщики з кутею та узваром у сіно глибоко зарились, у мисці - свята вода з кропилом (Вас., І, 1959, 304).
2. Сушені фрукти і ягоди. Він дякував старій за все - за повну торбу, де лежала тепер ціла ще сива паляничка, за узвар, якого вкинула Устя до торби, за сало... (Кос., Новели, 1962, 114).