ТРЮМО, невідм., с. 1. Високе стояче дзеркало. Просто дверей - «шикарне» трюмо. Зараз перед ним Наталя, Данюшина жінка, зачіску поправляє (Головко, II, 1957, 45); Хлопець стояв перед трюмо з мохнатим рушником за плечима (Вол., Місячне срібло, 1961, 7).

2. архт. Простінок між вікнами, звичайно прикрашений орнаментом.