Тлумачний словник української мови
ТРАНСПОРТЕР, а, ч. 1. Пристрій для безперервного переміщення вантажів на невелику відстань; конвейєр. І транспортер відразу Вугілля підбира, А потім - в вагонетки, А потім - на-гора!.. (Бойко, З Дон. краю, 1952, 56); Вивантаження силосу з ям і траншей успішно проводять з допомогою транспортера, який легко пересувається з місця на місце (Колг. Укр., 9, 1957, 45); Від елеватора берегом Дніпра тягнеться довгий транспортер, що доставляє пшеницю на потужний млинарський завод, який виробляє три сорти борошна і манні крупи (Рад. Укр., 18.VII 1959, 2).
2. Багатоосьова залізнична платформа для перевезення великовагових вантажів.
3. військ. Те саме, що бронетранспортер. За вікном десь близько заскреготав транспортер, і трасуючі кулі полетіли в залу, як куці блискавки (Гончар, III, 1959, 147).