Тлумачний словник української мови
ТАБАКА, и, ж., розм. Нюхальний тютюн. Коли б мені такий милий,.. Щоби люльки не курив, табаки не нюхав (Чуб., V, 1874, 488); Чижик понюхав табаки,
чхнув (Мирний, І, 1949, 384); Він витягає табакерку, і понюх табаки приховує його розгубленість (Тулуб, Людолови, II, 1957, 498).
Нюхальна табака див. нюхальний.
@ Зім'яти (стерти і т. ін.) на табаку кого - жорстоко розправитися з кимсь; знищити. Я тебе зімну на табаку (Сл. Гр.); Пропасти ні за понюх (понюшку) табаки див. понюх, понюшка; Темний (сліпий і т. ін.), як табака в розі - неосвічений, некультурний. - Що мені рідний батько? - пустив на світ темного, як табаку в розі, та й звікуй отак... (Коцюб., І, 1955, 298); [Перун:] Та що ви її, дурної баби, слухаєте?.. Сліпа, як табака в розі, а плете щось про податки (Фр., IX, 1952, 407).