СЯБРИ, ів, мн. (одн. сябр, а, ч.). У білорусів - люди, зв'язані з ким-небудь дружбою, довір'ям; товариші, приятелі. У новій, просторій, білій хаті Всі.. сябри і кунаки Розуміють пісню українську (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 24); - Я сумую за вами, ліси Білорусі, За піснями моїх синьооких сябрів (Нагн., На полі битви, 1974, 91); - Не впадай у розпач, дорогий сябро, - каже він лагідно, - твій син помер славно смертю солдата... (Цюпа, Краяни, 1971, 390); // Уживається як синонім до слова «білоруси». У ці дні наші добрі сусіди-сябри разом з братніми народами Радянської країни відзначають славне свято - 50-річчя Білоруської РСР і Комуністичної партії Білорусії (Літ. Укр., 31.XII 1968, 1).