СУМНІВ, у, ч. 1. Непевність щодо вірогідності, можливості чого-небудь; брак твердої впевненості в комусь, чомусь. [Люцій:] Хоч у душі зринає часом сумнів ..про корисність ліків, але як ми не знаєм більше ради, то ми той сумнів глушимо (Л. Укр., II, 1951, 420); - Ні, навряд чи старий пристане до нас, - висловлює сумнів Оксен (Гончар, Маша.., 1959, 25); Ніяких сумнівів у призначенні Павликової машини не залишилося. Коли вона не поламається зараз же за ворітьми, то Павлик справді здійснить свій прихований намір улаштувати автоперебіг через усю Україну (Донч., VI, 1957, 14); - Що? Може, неправильно зробив? - промовив Цимбал з нотками сумніву в голосі (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 45); // Підозра, острах. Настала хвилина, коли Олин подив перед всебічною обізнаністю Завадки перетворився у сумнів: чи не дурить він її часом? (Вільде, Сестри.., 1958, 522); Закрадався в серце сумнів: чи не помилився Микола, впроваджуючи новий спосіб відпалки [відпалювання]? (Ткач, Плем'я.., 1961, 259).

Без [будь-якого] сумніву; Без [будь-яких] сумнівів; Поза всяким сумнівом; Поза всякими сумнівами, у знач. вставн. сл. - безперечно, безсумнівно. От крісла місцевої продукції. Солідність роботи їх, без сумніву, була понад всяку конкуренцію: вже висиділо на них п'ять поколінь і ще п'ятнадцять висидить (Хотк., II, 1966, 59); Брати (узяти, ставити, поставити) під сумнів (під сумніви) що - ставитися недовірливо до чого-небудь; сумніватися. Безперечно, з усякого погляду буде корисно Все те пізнати докладно, щоб далі тобі не вагатись І викладання мого під сумніви прикрі не брати (Зеров, Вибр., 1966, 133); Він не любив, коли при підлеглих обговорювали або ставили під сумнів його накази (Голов., Тополя.., 1965, 229); Не викликає [ніякого (жодного і т. ін.)] сумніву; Не викликає [ніяких (жодних і т. ін.)] сумнівів; Не підлягає сумніву що - щось є безперечним, безсумнівним, явним. Напевне, ні в кого не викликає сумніву твердження, що погода помітно впливає на психіку й діяльність людини (Знання.., 6, 1965, 16); Загальновизнано в марксистсько-ленінській науці.. про суспільство, що народ є рушійною силою історії.. Не підлягає сумніву й те, що народ - творець усіх матеріальних цінностей - є разом з тим творцем усіх цінностей духовних (Рильський, IX, 1962, 189); Нема (немає, не було, не може бути) [ніякого (жодного i т. ін.)] сумніву; Нема (немає, не було, не може бути) [ніяких (жодних і т. ін.)] сумнівів - цілком очевидно; безперечно, безсумнівно. По довгій прокрадається [білка] жердині, Зумисне зробленій, на підвіконня: Там теж горіхи, сумніву нема! (Рильський, II, 1960, 93); Сумніву не було: це було справжнє кам'яне вугілля (Тулуб, В степу.., 1964, 274); У нас не було ніякого сумніву, що поїзд підірвано (Кол., На фронті.., 1959, 98); Сумнівів не може бути ніяких - коли Юра виросте, він буде мандрівником (Смолич, II, 1958, 45); Не мати сумніву див. мати2; Піддавати (піддати) сумніву (сумнівові) див. піддавати; Піддаватися (піддатися) сумніву (сумнівові) див. піддаватися; Сумнів бере (узяв); Сумніви беруть (узяли) див. брати, узяти.

2. Ускладнення, нерозуміння, що виникають при розв'язанні якого-небудь питання, певної проблеми. - Півроку тому.. він звернувся до мене з своїми сумнівами, і з того часу, наче Віргіліуш Данте, веду я його душу по дев'ятьох колах пекельних до світла й істини (Тулуб, Людолови, І, 1957, 103); Профспілкові і комсомольські активісти повинні бути людьми, до яких завжди можна звернутися з планами і сумнівами, пропозиціями і скаргами, горем і радістю, і завжди зустріти з їх боку увагу і тепле слово (Ком. Укр., 12, 1964, 17).

3. Стан душевного розладу, невпевненості, вагань. Пройшла одна неспокійна ніч, день, сповнений тривожних думок і сумнівів, ще одна ніч, а на другий ранок Ольга остаточно вирішила шукати праці (Вільде, Опов., 1954, 63); Приїхала [Тася] в Москву сповнена сумнівів, хвилювань і надій... (Дмит., Розлука, 1957, 199).

Розганяти (розігнати, розвівати, розвіяти) сумніви: а) (свої) з'ясувавши що-небудь, зробивши певний вибір, заспокоюватися. - Ні, тільки вперед, - промовив Фрунзе, мовби розганяючи власні сумніви (Гончар, II, 1959, 427); б) (чиї) пояснивши, з'ясувавши щось, заспокоювати кого-небудь. Давид хоче скоріше розвіяти дівочі сумніви. - Ти, Уляно, і не подумай чогось поганого. Після великодня, нех воно горить, і до вінця підемо (Стельмах, І, 1962, 144).