СТАДАР, я, ч., діал. Пастух, що пасе коней. Найвеселіший народ конярі, або як їх іще називають - стадарі.. Хоч як паша далеко, а йому все одно (Хотк., Довбуш, 1965, 88); Стояв [на майдані] уже старший вівчар.., стадар до коней (Гжицький, Опришки, 1962, 16).