СКАТЕРТЬ, і, ж. Те саме, що скатерка. Княгиня.. низько уклонилась гостям і почала застилати стіл білою скатертю (П. Куліш, Вибр., 1969, 126); Жінки розставляють на майдані столи з білими мережаними скатертями (Довж., І, 1958, 191); * У порівн. От стеляться розложисті, як скатерть, зелені левади (Н.-Лев., II, 1956, 167); Плаче й сумує діброва, а сніг Білою скатертю по полю ліг... (Щог., Поезії.., 1958, 428); // перен. Рівна, гладка поверхня чого-небудь. Стежка, що вела вгору, засипана снігом, і ані одного сліду стопи людської не було видно на його білій скатерті (Фр., II, 1950, 36).

@ Скатерть-самобранка див. самобранка; Скатертю дорога див. дорога; Щоб дорога слалася скатертю - щоб все було добре в дорозі. На ганку ще випили, щоб дорога слалася скатертю (Н.-Лев., III, 1956, 72).