Тлумачний словник української мови
СВЕКРУХА, и, ж. Мати чоловіка. Коло свекрухи Галя, як коло рідної матері, ходить; годить їй у всячині (Мирний, І, 1949, 359); Соромиться молода дружина свекрухи, своєї та дівера, що прийшли проводжати Тимка (Тют., Вир, 1964, 277); * У порівн. Хата чужая, як свекруха лихая (Укр.. присл.., 1963, 24).