Тлумачний словник української мови
САБА, и, ж. У східних народів - мішок із цілої шкури тварини для зберігання або перевезення кумису, вина, води тощо; бурдюк. Посередині юрти спускалися зверху шнури й китиці, призначення яких важко було одразу відгадати, і величезний бурдюк - саба для кумису (Тулуб, В степу... 1964, 164).