РОЗГУБЛЕНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. розгублений 2. Хто боїться труднощів будівництва соціалізму, хто дає себе залякати ними, хто вдається в розпач або малодушну розгубленість, той не соціаліст (Ленін, 40, 1974, 298); Лара схилила голову, щоб приховати розгубленість... (Шовк., Інженери, 1948, 346).