РИСКА1, и, ж. 1. Зменш. до риса. Силантьєв як старший намітчик орудував футштоком. Рівна, гладенька рейка з білими рисками поділу тихо, без плескоту пішла вглиб (Донч., II, 1956, 115); Він бачить мами кожну риску І сволока низеньку вись, І все пригадує колиску, Що мати гойдала колись (Мал., Звенигора, 1959, 268); Перед очима стоїть суха чорна фігурка з похилим станом, і довгий ніс, і якісь риски коло холодних уст (Коцюб., II, 1955, 245); Я думаю, що ми можемо пробачити Джекові оті риски певного шотландського патріотизму (Кулик, Записки консула, 1958, 117).

Підбивати (підбити) риску див. підбивати.

^ Риски бити - прополювати буряки борознами між рядками. - Чом це тебе так довго не видко було в березі? - спитав дід в Сиклети. - Бо я цілий тиждень ходила на буряки бити риски (Н.-Лев., IV, 1956, 217).

2. Те саме, що дефіс.


РИСКА2, и, ж. 1. Крихта (у 1 знач.).

@ Й риски в роті не було (не мав, не мала і т. ін.) - те саме, що Крихти в роті не було (див. крихта). - У мене в роті, - одмовля, - Ще й риски не було! (Граб., І, 1959, 480); Голодне смоктання під грудьми нагадало Нєдєліну, що він досі й риски не мав у роті (Логв., Давні рани, 1961, 135).

2. перен. Незначна частинка, трошки, дуже мало чого-небудь. У майстрів, що грають блиском Іскор вибитих з каміння, Я візьму собі хоч риску Чародійного уміння (Ус., І сьогодні.., 1957, 223).