Тлумачний словник української мови
РИБОЛОВ, а, ч. 1. Той, хто займається ловінням риби. Юра, як і кождий гуцул, був завзятий риболов (Фр., IV, 1950, 427); Здається, саме з цього часу [як Бицик побачив сома] в його серці й народився непереможний запал риболова (Донч., VI, 1957, 8).
2. Те саме, що рибалка 3. Сірі риболови кидаються раз по разу за поживою (Мокр., Слід.., 1969, 107).