Тлумачний словник української мови
РЕЗИНА, и, ж., розм. 1. Еластична речовина, яка не пропускає води, повітря і виготовляється шляхом вулканізації каучуку; гума. - В цей час, як на гріх, в колгосп привезли резину, на купівлю якої треба було тисячу триста карбованців (Кучер, Трудна любов, 1960, 241).
2. Виріб, предмет з цієї речовини. [Цілюрик Шміт:] Не хотів би я тепер бути фабрикантом, хоч би мав зараз на резинах поїхати (Л. Укр., IV, 1954, 250).
Жувальна резина - присмачений чим-небудь шматочок гуми для жування. В комфорті та сервісі ти перейшов Найвищу межу ідеальну, Це ти ж бо рецепта робити знайшов Найкращу резину жувальну! (Рильський, Мости, 1948, 112).