ПІЩАНИК 1, у, ч. Осадочна гірська порода, що складається з піску, зцементованого глиною, вапном і т. ін. Великі кам'яні кругляки, щербате каміння і річний піщаник - усе те валило в збиту громаду монголів (Фр., VI, 1951, 125); На будовах дедалі ширше впроваджується збірний залізобетон, стінові блоки з черепашника і піщаника (Рад. Укр., 2.Х 1957, 1).


ПІЩАНИК2, а, ч. 1. Жовтий ховрах, який живе в ковильних степах, напівпустинях і пустинях.

2. Невеликий птах ряду куликів, що живе на берегах морів.