Тлумачний словник української мови
ПІСТРЯ, і, ж., розм. Груба, звичайно саморобна, тканина з різнокольорових лляних, бавовняних і т. ін. ниток, а також візерунок, який має ця тканина. На Джерисі була спідниця з темної пістрі та сорочка з товстого полотна (Н.-Лев., II, 1956, 170).