ПІСКОВИК, у, ч. Осадочна гірська порода, що складається з піску, спресованого з глиною, вапном і т. ін. Пісковики складаються в основному з кварцових зерен, зцементованих якою-небудь речовиною (Курс заг. геол., 1947, 69); Звітрілий пісковик був непридатний для мостової (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 36).