Тлумачний словник української мови
ПІРОГА, и, ж. У народів Центральної і Південної Америки та Океанії - вузький довгий човен, обтягнутий корою, шкірами або видовбаний чи випалений із стовбура дерева. Тихенько випливеш на голубий затон - І раптом з комишу, по водяній дорозі Редько вислизує індійцем на пірозі (Рильський, Поеми, 1957, 231); В тропічних лагунах назустріч кораблю пливли сотні пірог з чорношкірими тубільцями (Донч., Ю. Васюта, 1950, 68).